Екватор пройдено: 10 розділів разом із вами!

Сьогодні о 19:00 виходить 10-й розділ "Поклику крові". Пам'ятаєте, як усе починалося? Стерильні стіни лабораторії, мрії Кассандри в Цитаделі, спільні плани з Максимом... Таємничий Валлентайн...

За ці десять розділів ми пройшли шлях від теорій у підручниках біології до реальної битви за людську сутність. Писати цю книгу для вас майже в реальному часі — це неймовірний досвід. Ваші коментарі та теорії часто давали мені натхнення рухатися далі, навіть коли підготовка до НМТ забирала всі сили. Дякую, що ви зі мною.

Зустрінемось увечері в самому епіцентрі подій!

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Поліна Ташань
26.03.2026, 19:02:03

Постапокаліпсис на букнеті? Моя вам повага й підписка. Наукову фантастику тут розвивати дійсно важко, та головне — не падайте духом. Успіхів у творчості (і на НМТ!)

Анна Руїна
26.03.2026, 19:04:25

Поліна Ташань, Дуже дякую за підтримку та підписку!♥️ Справді, писати тверду наукову фантастику на Букнеті — це ще той виклик, але такі коментарі дають зрозуміти, що цей жанр тут потрібен і має свого читача. Окреме дякую за побажання щодо НМТ — зараз це мій паралельний "постапокаліпсис")

Інші блоги
З поверненням ❤️ Новинка «на хвилі емоцій
Я знову тут ❤️ Здається, минуло ціле життя відтоді, як я востаннє щось писала сюди. І, якщо чесно, за цей час воно справді змінилося. Мене довго не було не тому, що я перестала любити писати чи забула про свої історії.
99 ❤️ Просто хочу сказати «спасибі»
Сьогодні вас уже 99 ❤️ І мені просто хочеться сказати — спасибі. Я зовсім нещодавно прийшла на Букнет і тільки розпочинаю свій письменницький шлях. Ще вчуся, пробую, знайомлю вас зі своїми героями й щоразу трохи хвилююся,
Мої страхи
Я завжди вважав, що найстрашніші історії — це не ті, де на сторінці з'являється монстр. Справжній жах починається набагато раніше. Зі звичайного потертого лінолеуму в коридорі. Із запаху хлорки, який нагадує лікарню.
Хан анонс❣️❣️❣️
- Вставайте. - я схопила його за руку й потягла до себе, та він настільки великий, що я навіть на міліметр не змогла зрушити його з місця. Я смикнула ще раз. Хан легенько потягнув руку на себе, і я опинилася
Візуал до 10 глави "Метелики в раю"
Наступного дня, у неділю, щоб хоч якось заглушити це внутрішнє безумство, я вирішив влаштувати виїзд на природу. Я набрав Сергія, запропонував йому та його дружині Мар'яні поїхати за місто до озера подихати свіжим повітрям.
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше