❤️ А що, якщо існує місце, з якого не хочеться йти

Віта потрапляє у світ, де пелюстки падають, як тихий сніг,
а кожна зустріч змінює щось всередині…



Це історія не про пригоди —
це історія про відчуття, які залишаються ?

?Читати главу:
https://booknet.ua/book/vtalna-ta-tamnic-svtu-tvarin-b450623
✅️ Підписуйтесь, щоб не пропустити продовження


❤️ І не забудьте підтримати історію вподобайкою — це дуже важливо для мене
 

3 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Yevhenii Yashchyshen
20.04.2026, 14:38:47

Нагадує заставку до анімаційного мультика. Дуже сподобалось. Якщо маєте бажання можете перейти на мій канал. Є в мене в профілі. Ні в якому разі не реклама. Просто якось до душі ваша творчість. Можливо обміняємось досвідом. Люблю таке)

avatar
Лана Рей
26.03.2026, 20:17:50

❤️❤️❤️❤️❤️

Юлія Чумаченко
26.03.2026, 21:57:19

Лана Рей, ?

avatar
Олеся Тиха
26.03.2026, 14:52:28

Дуже зворушлива історія про дівчинку, яка поки що не любить тварин. Але це ненадовго. ❤️

Юлія Чумаченко
26.03.2026, 16:00:02

Олеся Тиха, Дякую вам ❤️
Вона ще вчиться відчувати… і, здається, тварини стануть тими, хто навчить її любові першими ?✨

Інші блоги
Він працює в ескорті...
Привіт, мої любі Спокусники! Новий розділ вже на сайті: Замов мене Бачу, як і Натан намагається зібрати себе до купи. Іноді думаю: йому так само на душі, як і мені? Цікаво, він хоча б іноді замислювався над тим, чи могли
Весна мого життя. Знижка.
Сонечки, привіт! Хочу порадувати гарною новиною. Сьогодні протягом доби, діятиме знижка на пристрасну історію 18+ ВЕСНА МОГО ЖИТТЯ. Це неймовірна історія, яка тримає інтригу до останнього. Тут можна знайти любовний
Марафон «книжкове Лото»✨
А давайте цього разу не будемо самі вирішувати, яку книгу читати? Пропоную зіграти у книжкове лото, де кожен учасник ризикує отримати абсолютно випадкову книгу — і саме її доведеться прочитати. Інколи книжкові перлини
Бути, як усі, чи залишатися собою.
У дідусів і бабусь на дітей свої плани. Іноді в дитячих книгах можна знайти дещо і про доросле життя. Пропоную шановній авторській спільноті уривок з книги Таємниця річки Арру -Не бий мене, Жанно! Краще розпороши, –
Осбб на цвинтарі та перше побачення
​— Який, до біса, Некро-ЖЕК?! — верещав гламурний Вампір у розірваному камзолі, луплячи фамільним гербом по голові якогось Скелета. — Вони нам уже триста років магічний фон не міняли! У мене в західному під'їзді
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше