Вітаю, друзі!

Новий розділ уже на сайті!

За традицією: статичний колаж подаю нижче, анімований уже у моїх reels

– Белі? – тягнувся до неї Люцифер. – Тобі краще?

– Не чіпай мене!

– Та годі тобі…я ж помираю.

– Та, що ти кажеш?! – поволі підвелась Беліал. – Отак ти зі своїм народом? Ми всі для вас іграшки? Відмінні королі, нічого не скажеш!

– Белі… – хрипів він, не маючи сил підвестись.

– Пішов ти, Люцифере! Пішли ви всі!

Беліал залишила Люцифера до того як почала плакати. Вона ніколи не хотіла, щоб він бачив її слабкості. Та зараз, коли вона дізналась про те, що він скоро помре, її руки тремтіли, а відчай, здавалось, накривав з головою. 

Апартаменти осяяло світло. Люцифер примружив запалені червоні очі. Міхаель опустився поруч, оглядаючи його зі щирою стурбованістю.

– Скажи їй.

– Ні, – хитнув головою Люцифер.

– Чому ти противишся?! Невже навіть перед смертю не хочеш провести час разом?

– Ми обидва знаємо її занадто добре. На яку реакцію мені сподіватись?

– Ну…– замислився Міхаель.

– Я поставлю питання інакше: відкрита чи закрита труна на похоронах?

Міхаель пирхнув.

– Вона ж не монстр…

– Не монстр, – погодився Люцифер. – Та я приховував від неї забагато. І зараз, коли ми нарешті порозумілися…

– Це говорить твій сором. Та приховуючи надалі ти його не позбудешся. Все стане ще складніше.

Ізуель пирхнула.

– Мене нудить від нього. Щоразу одне і те саме! Він взагалі не вчиться на власних помилках!

– Я б так не сказав, – не погодився архангел.

Предводителька кинула на Міхаеля невдоволений погляд. Він знизав плечима.

– Люцифер дуже змінився за цей час. Та ти забуваєш, що колись він мав вдосталь наснаги наробити всіх тих помилок, наслідки яких переслідують його донині.

– Не можу повірити, що ти його захищаєш, – хитала головою вона.

Вона заплющила очі. Уявити Пекло без нього було неможливо. Без нього все було б як тоді на початку відбудови: приміщення є, але воно порожнє. І вона порожня. Бо хай як Люцифер часом дратує – він вже давно став невідʼємною частиною її життя. Уявити світ без нього було боляче. Світ не мав бути без нього.

– Я буду поряд.

– Ні, – хитнув головою він.

– До самого кінця, – запевнила вона. – Ти не проженеш мене, інакше я застосую Заклик проти тебе, затямив?

– Я вже казав, що кохаю тебе? – прошепотів Люцифер.

– Так, – тихо відповіла Ізуель.

– Добре, – кивнув він. – Добре.

Його очі поволі заплющились. Ізуель затремтіла, притулившись своїм чолом до його. Більше не стримувала сліз, відчуваючи як відчай накриває її, змушуючи серце стискатись від болю.

– Прошу, не йди… – шепотіла вона.

(Тут зображення статичне, заважка гіфка)

У книги є плейлист, тож запрошую до прослуховування)

⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘
 

Tale Fatum

Запрошую також до своїх соціальних мереж ☀️✨

❣️Мій інстаграм

❣️Мій фейсбук

❣️Мій пінтерест

❣️Мій тредс

Ваша, Кайла Броді-Тернер ❤️