Візуал + 4 слова, що зламали її. Він не впізнав ❤

"ТИ зламав мене першим!" моє нове творіння.

"Вибач. Це була помилка." Саме це написав він, коли зник. Тепер вона повернулася — і він її не впізнав. Але вона пам'ятає все.

Є люди, яких ти забуваєш після першої зустрічі. А є такі, що залишаються назавжди — навіть якщо ти дуже цього не хочеш.

Софі Вандер знає, як виглядає зрада у форматі двох рядків у повідомленні. П'ять років тому він — викладач, недосяжний, бездоганний, заборонений — забрав у неї більше, ніж одну ніч. Він забрав упевненість у собі. І зник.

Тепер Софі — інша. Гостре перо журналіста-розслідувача, темне пряме волосся, червона помада як броня. Вона прийшла не мститися. Вона прийшла по правду — собі ж вона може не брехати, правда?

Гвідо Маріні не впізнає в ній ту студентку з невпевненою посмішкою. Він бачить лише небезпечного журналіста. Ризик. Виклик. Щось, із чим він уміє працювати.

Або думає, що вміє.

Бо між ними — п'ять років мовчання, одна спільна таємниця і та сама напруга, що не зникає від часу. Тільки стає гострішою.

Хто зламає першим — той, хто тримав образу, чи той, хто так і не зрозумів, що скоїв?

 

Уривок перед яким ви не встоєте: ❤️

Перший робочий день. Двадцять п'ятий поверх. Вікна в підлогу.

Він стояв спиною до неї — ніби давав час підготуватися. Вона використала цей час, щоб нагадати собі: це не особисте.

Він обернувся.

І світ зупинився.

— Ви не вибачаєтесь, — сказав він після паузи.

— А ви чекали? — відповіла вона.

— Я завжди чогось чекаю.

Він відкрив папку. Її нове ім'я на обкладинці — прізвище матері, ретельно обрана маска.

— Ви талановита, — промовив він. — Імпульсивна, ідеалістична, безкомпромісна.

Пауза.

— Небезпечна.

— Це комплімент?

— Це ризик. А я вмію працювати з ризиками.

Ні, не вмієш, — подумала вона. Ти втікаєш від них. Як тоді.

ДЛЯ КОГО ЦЯ КНИГА?

Для тих, хто вірить, що час загоює — але знає, що деякі рани просто навчаються ховатися глибше.

Для тих, кому подобається, коли він не розуміє, що відбувається — а вона тримає всі карти.

Для тих, хто обожнює напругу, яку можна нарізати ножем, і діалоги, від яких перехоплює подих.

Наступні оновлення щодня о 23.00, не пропустіть))

Будьте першими хто залишить коментар! Приємного читання ❤️ Посилання на книгу тут, клікай!

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Morwenna Moon
24.03.2026, 13:11:46

Дуже цікаво! ❤️

Ліна Морель
24.03.2026, 13:17:04

Morwenna Moon, Дякую ❤️ До зустрічі на сторінках)

avatar
Анастасія Коулд
24.03.2026, 13:15:44

Ох, яка героїня серйозна)

Ліна Морель
24.03.2026, 13:16:45

Анастасія Коулд, Так, ви влучно сказали)) Непроста та дуже цілеспрямована.
Запрошую у історію ❤️

Інші блоги
Без слів….
:)))) шах і мат ....
Чоловік, який звик отримувати все
«— Тоді скажи мені це, дивлячись прямо в очі, Марино! — раптом вибухнув він, і його зазвичай спокійний, оксамитовий голос зірвався на хрипкий, владний крик... Коли пишеш героїв із сильними характерами, кожен їхній
Рецензія на книгу Наталії Арден."Альтаріон"
У рамках Безстрокового марафону від авторки Тетяни Гищак Рецензія на книгу Наталії Арден, "Альтаріон: Два сонця" Існує стара дилема: що важливіше для твору — сильний початок чи сильний фінал? В ідеалі,
Попіл спалених мостів. Комікс до завтрашньої глави
Завтрашня глава книжки «Попіл спалених мостів» буде дуже емоційною та полікує ваші сердечка! А поки можна подивитися на наш традиційний комікс-спойлер! А ще я нарешті зібрала докупи усі свої соцмережі, тож підписуйтеся
Ваша перша сцена )
Діліться, якою була перша сцена, з якої почалася ваша книга? Не перше речення - а саме історія =)) У мене «Сваха під прикриттям» почалася 20 років тому не зі свахи й навіть не з основних подій сюжету. Перша сцена
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше