❤️ Хостел спокуси. Ближче, ніж дозволено ❤️

Ласкаво просимо до “Хостелу спокуси”!

Моя нова історія виникла поза чергою, бо захотілося простої смачної романтики з перчинкою. Захотілося відволіктися від складних думок, психологічних сюжетів, і просто відчути мурашки від пристрасних стосунків головних героїв. Якщо ви також бажаєте відпочити душею – мерщій зі мною! Розмір історії і насиченість персонажами (постояльці хостелу) визначатиму, залежно від того як зайде книга, тому прошу у вас, мої любі читачі, підтримки ❤️

“Хостел спокуси. Ближче, ніж дозволено”

Нора повернулася зі столиці, щоб врятувати сімейний хостел, але найбільшою загрозою для її контролю став Джуд. Робітник на всі руки, зухвалий погляд і гаряча зовнішність якого вибивають землю з-під ніг. Вдень вони дотримуються субординації, але коли нічний дощ стучить у вікна, а порожні коридори заповнює напруга, “власниця” та “підлеглий” стають лише словами.

​Одна ніч на порожній рецепції. Тонкі стіни, які не приховують почуттів. І пристрасть, що змушує забути про професійну етику. Тепер головне питання не в тому, як зберегти бізнес, а в тому, як не згоріти, підійшовши ближче, ніж дозволено...

AD_4nXfve_5TszMd6ZM0mbJUYfRkJC_cR2KgnTTOXYaQ9F3MLKu2XJg7uet5hD7q6aX0J5mT2IVc_9nLL_K_0PiA_-HPgDibM6HywQKRuF2TNKzWyLzwjwhCwlJjQQF-3006Q1EYAbpPbw?key=MmeH-SwTJiW72bJ7ytYhsw

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
візуал
До книги Щоденник служниці Він подивився мені в очі з таким болем, що мені здалось, якби мене на шматки різали, і то мені не було б так боляче. - Хіба тобі зараз не страшно? - Я ніколи вас не боялась…і не боятимусь,
День 10. Чернігів моїми очима
Привіт, мої любі читачі! Ми вже на третині шляху мого письменницького марафону! Сьогодні, у десятій главі, я підготувала для вас щось особливе. Я хочу, щоб ви на якийсь час забули про всі негаразди Уляни, відклали вбік
Тим часом у Ноктарії…
Він міг запитати, хто розбив їй серце. Міг вимагати правди. Але натомість просто розгорнув крила й подарував їй небо. — Знаєш, у Ноктарії є одна давня традиція, — промовив він після нетривалого мовчання. — Яка? —
Знижка на новинку 25%
- Не дивіться на мене так, пане Гординський, - сказала я, насилу змусивши себе вдихнути. І знову цей аромат. Сили, влади й розкоші. Те, від чого я бігла і до чого прийшла... - Як, Булочко? - усміхнувся він і опустив
Недільний блог - Коли гра стає коханням…
Коли гра стає коханням… Чи можна домовитися про кохання? Встановити для нього правила, визначити терміни, розписати ролі й заздалегідь вирішити, чим усе має закінчитися? Можливо, хтось скаже, що
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше