Сьогодні в меню:

— трохи союзів;

— трохи небезпечних чоловіків;

— і… поцілунок, який ніхто не планував.

По традиції, невеликий спойлер:

— О Всесвіт! Це ти! Ти читав той дурний, модний серед лір, роман — що нібито забули після візиту ваші тітоньки! — я наче вибухнула цією інформацією.

Лай подивився на мій ентузіазм і насторожився. Ви коли–небудь бачили погляд зголоднілого, вимученого лікувальною дієтою, пітбуля на шматок м’яса? От і блондин оцінив.

— Ні! Ну, не зовсім. Тобто.. добре, сам підставився. Так, це моя книга, але читав я її — виключно з дослідницького інтересу.

— Це з якого?  Наскільки довгим має бути «нефритове жезло», щоб подобатися дівчатам? — сміх душив мене, проривався, я говорила, як старий астматик, але все ще трималася.