Дорогі автори, як ви справляєтеся з таким феноменом, як пасивна агресія? От мене це вводить у стан, коли взагалі писати не хочеться. Оці претензії навіть без елементарного ввічливого привітання: " Де вчорашня глава? " Я пояснюю, що в неділю в мене вихідний і оновлення виходять шість разів на тиждень, але ж знову прилітає: " Так в іншій книжці виклали ж ". – " Так, бо було натхнення ". Або щось типу: " Ця книжка така класна, так люблю цей цикл, набагато краще, ніж те (гімно), яке ви зараз пишете ". Слова в дужках там, звісно, не було, але воно прям напрошується між рядками. Додам, що книги трохи різних жанрів, і очевидно, що мають різне коло поціновувачів.
То це я себе накручую, чи це справді пасивна агресія?
Чи варто автору видаляти коментарі, які їй не подобаються? Чи можна просити своїх читачів бути більш ввічливими та лояльними? Чи, можливо, просто змиритися і не звертати уваги?
Тим, хто не дочекався сьогодні оновлення, приношу свої вибачення і пояснюю: я захворіла і два дні провела в ліжку, тож нічого не писала. Завтра викладу главу вдвічі більшу за звичайну.
Також хочу звернути вашу увагу, що " Неупокоєна" сьогодні зі знижкою – найімовірніше, це буде єдина знижка в передплаті.
15 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВ мене теж були у першій книзі такі коментарі які мене так конкретно зачепали за душу, що інколи прям писати не хотілося. Але я з часом вивела для себе (супер формулу) як можна не тільки відповісти на таку критику, чи агресію ай отримати від цього користь)
Я відповідаю на такі коментарі як моя мама мені каже "сказала прям як з векіпедії"хехе) Роблю це максимально вічлево й спокійно з детальним поясненням "що так, я все розумію і приймаю вашу будь-яку думку, але це особливості жанру у якому я пишу. І це нормально що пролетіла фейка, побіг стілець че ще щось таке і так далі" і після того вони вже більше не пишуть.
Та все ж деякі отакі хейтерскі коменти я можу просто проігнорувати, бо серйозно, там немає що казати. Як от претензії "що у магічному світі забагато магії". Бо, як на мене, хіба не у цьому суть ಡ ͜ ʖ ಡ
Тому раджу дивитися на такі коменти з оптимізмом, отак: прочитали, повозмущалися, можливо культурно відповіли або ж проігнорували якщо там говориться про повне безглуздя і все.
Далі буде ...
Болюча тема)). Мені одного разу прилетіло - не цікаво, завершуйте книгу. Хм, я "оглухла" на два дні)) і не чула героїв. Це при тому, що в мене дуже активні читачі і схавльних відгуків там сотні)) Коментар не видаляла, просто проігнорувала. Видаляти не найкраща ідея, бо й справді насторожує. Хоча, буває, читачі самі напишуть, видалять, потім інший залишать (можливо, через одруківки).
Аріна Спел, Ваш висновок мені прям дуже подобається)))
Щиро дякую ще раз за все)))
Що робити коли ти йдеш босий - а на асфальті лежить бите скло ? Чи на стежці гостре каміння та шпичаки?
Можна звичайно виставити претензії двірнику - чи посипати всі доріжки м'якеньким пісочком.
А можна просто не намагатися переробити весь світ в комфортне для себе місце - а просто одягнути міцні черевичики - щоб не залежати від будяків та гострих камінців
Ставлюся спокійно, адже зазвичай маю чіткий графік публікації, і якщо він з якоїсь причини порушується - про це сповіщаю, звісно, перепрошуючи - адже це хиба з мого боку. І далі намагаюся компенсувати доступними мені способами.
А ще завжди тримаю на думці, що:
а) не завжди те, що здається пасивною агресією, насправді нею є - це може бути суто запитання задля уточнення, яке просто трапилося на очі не в той час;
б) читач наразі може не мати ресурсу виказати свою зацікавленість в книзі іншим способом, тому робить це, як може;
в) тригеритися на кожен погляд скоса - нервів не вистачить, у людини може бути просто поганий день, але чому це має мене чіпляти? :)
Фактично приводом для видалення коментаря вважаю лише відкриту зневагу до себе чи до своїх читачів, але така справа... Прискіпуватися до мене - як дивитись в безодню, яка може подивитись у відповідь :-D
При тому, що до негативних відгуків до книги ставлюся цілком спокійно і ніколи їх не видаляю (але залишаю за собою таке право, якщо у відгуку відбувається перехід на особистості - мою чи читачів).
Вікторія Ляховець, Також філософськи ставитися до всього цього допомагає ще одна думка: книга не може і, мало того, не зобов'язана подобатися 100% читачів.
Як і людина.
Як і будь-що в цьому світі.
/голос моєї параної: якщо подобається всім і на 100%, отже, хтось з цих 100% бреше :-D/
Завжди є хтось, кому щось не так - просто він не завжди про це каже/пише. Тому особливо ціную читачів, які здатні сказати про це чесно, а хто може ще й адекватно пояснити, що саме для них виявилось не так - то взагалі сонечки))
Давши собі такий дозвіл на неідеальність, так би мовити, стає трохи легше сприймати будь-який негатив. Ну не подобається щось комусь - прикро, та що вдієш, буває. Адже є люди, кому подобається (і вже за співвідношенням цих категорій та особистим критеріям оцінки решти показників можна судити, наскільки загалом книга вдалася).
Це до "ота книга/цикл подобається, а ця книга - не те".
Це нормально. Цілком логічно, що одна книга буде вдалішою за іншу чи просто припадати до смаку читачам з одними вподобаннями, але не дуже - з іншими.
Тож, не перейматеся)) І скорішого Вам одужання!
На жаль, це зворотна сторона діяльності творця...
Тримайтеся! На жаль, усі автори з цим колись зустрічаються. Іноді стараєшся не брати близько до серця. Але іноді, коли настрій з різних причин і так кепський, подібне якраз і б'є найдужче. І як не стараєшся, але воно зачіпає. Іноді до сліз. Це нормально. Така вона робота письменника. Не завжди читачі цінують те, що ти робиш. Деякі вважають тебе чимось на кшталт штучного інтелекта, у якого немає інших справ і життя взагалі. Іноді навіть на безкоштовні книги приходять такі коментарі. Причому сильно сумніваюся, що самі б стали працювати без перепочинку кожного дня протягом усього свого життя. На щастя, більшість читачів все-таки адекватні і навпаки підтримують. Тут немає готового рецепту, як з такою пасивною агресією найкраще поводитися. Кожен обирає для себе сам. Єдине, що можу порадити, це не відповідати одразу, на емоціях. Дочекатися, поки вони вщухнуть. А може і взагалі не відповідати. Просто проігнорувати. Якщо метою було саме вас зачепити, то це найкращий спосіб поводження з такими агресорами. Не дати потрібної їм реакції.
Просто сприймайте це як частину захоплення вашою творчістю. Можливо людина не навчена правильно виражати свої гарні емоції)
Олена Ранцева, можливо ви праві , я теж завжди намагаюсь мислити позитивно )))
Я вас на диво добре розумію, хоч і не маю стільки коментаторів. Деякі реакції гріють душу, а від деяких хочеться психанути й видалити все, що можна.
Тримайтесь. Це невідривна частина популярності) Чим більша популярність, тим більше уваги, в тому числі негативної ❤️
Вікторія Ляховець, Чесно кажучи, я буквально вчора була в такому стані, витягнула мене теж служба підтримки))) Тобто прекрасні дівчата, які мене читають. Насправді питання складніше, ніж здається. Хочеться сказати "просто не звертайте увагу", але знаю, що це набагато легше сказати, ніж зробити.
Дивіться на перегляди - ці десятки, а то і сотні людей вас читають і готові пробачити, що ви людина))) У вас взагалі, як на мене, унікальна історія успіху, тож не сумніваюся, що книги того точно варті)))
Бережіть себе і своє здоров'я, це головне! Ну а негативщики є кругом, важко не звертати увагу, але можна спробувати подивитися на це з іншої сторони: якщо реагують, значить зачепило (чекають)... Або як там у знаменитих - якщо про мене не пишуть, значить мене не існує (там трошки іншими словами, але суть така сама)
Марина Моргун, Так , теж правда . Але я не розумію чому пишуть саме в такій формі , спитати ж можна по різному , наприклад – вибачте , а чому не було вчора глави ? Я б на таке точно не образилась . От з якою ціллю вони те роблять , це просто елементарна неввічливість чи щось більше ? Бо час від часу проскакує щось подібне і я навіть потім гортаю що б впевнитись чи не одна і та ж людина пише .
На пасивну агресію можна відповісти активною))))))
Вікторія Ляховець, Прошу)
Погляньте з іншого боку: вони вам створюють активність на сторінці))
Вікторія Ляховець, Незадоволені завжди будуть, і ви це не зможете змінити)
Єдине, що тут можна зробити - ігнорувати. А терти коментарі не варто - інакше може скластися враження, що там було щось серйозне, а автор не сприймає іншу точку зору.
Дієз Алго, от, до речі, та ж сама думка завжди, коли бачу видалений коментар: що автор не сприймає те, що йому пишуть.
Як по мені, то варто змиритися і не звертати уваги, якщо критика не конструктивна і вводить в неписун.
Дослухатися до негативних коментарів варто, але як бачите пасивну агресію, можливо варто ігнорувати, або подякувати що приділили час. Ви своїм твором запустиои шестерні людині, ви вже молодець!))
Деякі читачі забувають, що автори теж люди і можуть хворіти, не мати настрою, чи мати - несподівано! - якісь інші заняття, окрім написання книг. Видаляти коментарі не варто. Навіть негативні просувають книгу. А так, то ігнорувати такі повідомлення і спокійно пояснювати. Якщо є що пояснювати. Якщо ні - то взагалі можна зробити вигляд, що коментар ви не бачили. Бо оті коментарі на кшталт "де розділ?" логічні лише, коли статус книги "повільно оновлюється" і автор реально довго не викладав оновлень. І то, вони повинні бути адекватніші, а не з претензією. Людина сама себе виставляє грубою, то як їй хочеться - хай всі бачать, що ось ця людина не вміє адекватно спілкуватися. Не заважайте людині соромитися))) І не приймайте близько до серця)
Одужуйте! Але так, то виглядає як пасивна агресія. На жаль, зараз багато людей на межі. Тому можна це зрозуміти. Але для себе просто краще ігнорувати. Бажаю вам вдячних читачів =)
Анна Лінн, Дуже дякую за пораду , обіймаю
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати