Йой! З'явилася нова ідея до книги 

Уявіть, що у вас погана родина: батьки вас побили, і ви в істериці вибігли з дому. Зима, мороз. Мінус 15°. Ви бігли в сльозах, не знаючи куди і нащо, посеред ночі...

Впали тілом в снігу. І просто... заснули. Чи то від втоми, чи то від морозу.

Здавалося — це все. Кінець. Ніч. Мороз. Нікого немає на дворі, темні вулиці.

•••

Розплющуєш очі в теплі та м'якості, хоча було погано... Чому? Так тепло, добре й затишно... Чому так спокійно? Всі синяки і рани від батьків вже не болять... Немов зникли вже. Можливо...

Я в раю?

Ба ні... Розплющивши очі, ви бачите обличчя свого ворога. Усвідомивши, що сидите в нього на колінах, почали брикатися на автоматі. Кінцівки трохи змерзлі, ослаблі, але є тепло від каміну та його рук.

— Тшшш... Тихше, тихше... Не бійся. Я тебе з того світу дістав не для того, щоб добити, люба.

 це не анотація, а лише уривок, воно не передає основної суті сюжету, але мені просто захотілося поділитися цим з вами саме зараз)))