Прода вже на сайті

— Захаре! Це вже викрадення між іншим! У тебе це якийсь фетиш так? — крикнула я, намагаючись вирватися з його рук.

— Давай про мої фетиші, крихітко, поговоримо згодом, мені набридли ці ігри. Досить мене уникати, давай нарешті поговоримо! — голос його був низький, напружений, очі темні.

— Що ти хочеш почути? — скрестила я руки на грудях, підборіддя вгору.

— Я хочу зрозуміти, що мені зараз з усім цим робити? Що нам робити! І найголовніше — чому ти не даєш навіть поцілувати себе, про секс я взагалі мовчу! — ображено прошепотів він останню фразу, голос зірвався.

— Боже, Зорін, у тебе, як завжди, лише один секс на думці! — фиркнула я й пішла на його кухню — води захотілося, горло пересохло від крику.

— І це теж! Ми не кохалися вже… — зробив він вигляд, що справді рахує, — десь місяць! І це… катастрофа!

Я якраз у цей момент зробила ковток, а після його театральної фрази «катастрофа» вода фонтаном у мене пішла — я закашлялася, захлинулася, сміх прорвався крізь кашель.

— Боже, Захаре… я не можу з тебе! — розсміялася я, витираючи рот рукавом.

Захар підхопив — його сміх низький, щирий, і я зависла, споглядаючи його щиру посмішку… ту саму, від якої в мене завжди серце завмирає.

Чекаю з нетерпінням ваших вражень в коментарях❤️

Голий сусід увірвався до моєї квартири — високий, накачаний, з хтивою усмішкою і рукою, яка ледь прикриває те, від чого я не можу відвести погляд.
Він дивився на мене так, ніби вже знав, як я стогнатиму його ім’я. Але тут у двері подзвонив мій бойфренд. Довелось сусіда ховати в шафі як коханця. Класика жанру? Так.

ПОСИЛАННЯ