— Ось, попийте води, — сказала Марія.

І потім сталося щось, чому в мене не було жодного пояснення. Марія якось незвично поворухнула рукою. І прямо переді мною виникла склянка води. Вона просто з'явилася. Її немає — і за мить вона є. Стоїть на блискучій поверхні столу, висока витончена прозора склянка. Трохи запітніла, повна холодної води. Так не буває, це неможливо. Мене дурять або гіпнотизують. Це розводка. А якщо ні?.. Я зібрав усю свою мужність і простягнув руку. Взяв склянку. Випив води. Це справді склянка води. Жодного сумніву. Але це неможливо.

— Це неможливо, — сказав я і поставив склянку на стіл.

— Для вас неможливо, — кивнув Павло, — але не для нас.

Сподіваюся, до цього місця мої новенькі, свіженькі, улюблені читачі дочитали? Так от, стара графоманка в моєму лиці трішки поворушила руками — і диво сталося :) Сьогодні була гарна цифра — 100 бібліотек. 

Я хочу подякувати всім вам і пообіцяти, що ви не пошкодуєте, що почали читати цю книжку) У ній буде все, що я обіцяла в рекламі, і все, що написано в анотації, і ще величезна кількість усього іншого — історії людських та нелюдських доль, почуттів і вчинків, дивні, страшні, смішні, романтичні та таємничі події, закручені причинно-наслідкові зв’язки й психологічні ігри. І, звісно, там буде кохання, і ви побачите, як воно змінює людей і на що здатні двоє, щоб бути разом.

І наостанок хочу додати ще одне: я некомерційний автор, і моя єдина радість — знати, що мій текст заходить читачеві. А ще я люблю поговорити (або в цьому випадку пописати в коментарях). І якщо скласти два і два, то можна зрозуміти, що таким заходом здалеку я випрошую ваші коментарі та реакції:) Запрошую вас висловлюватися під час читання: що вам сподобалося, що вас здивувало, до чого ви здогадалися заздалегідь? І, чесне слово, я буду вдячна навіть якщо вам усе не сподобається і ви захочете плюнути мені в суп і напишете про це кілька речень.

На сьогодні все, я закінчила, а леді Лої та її команда — ще ні :) Читайте “Крізь туман” ! Люблю вас❤️