✅ Третій розділ завершено

Привіт всім! ☀️

Сьогодні можу оголосити — третій розділ "Останній Мандрівник: Шлях через Віки" написаний повністю! ⭐

❗️ Що відбулось у третьому розділі:

Шістдесят шість мільйонів років після астероїда — і герой пройшов крізь один з найважливіших відрізків своєї подорожі. Від порожнього попелястого світу де панувала тиша після загибелі динозаврів — до першої людини що поховала свого мертвого з квітами. ☘️

Він бачив як маленькі ссавці заповнили простір що звільнився після гігантів. Як примати спустились з дерев і підняли перший камінь. Як з'явились перші розповіді перші пісні перші традиції. ♪

І врешті — перша людина. ✊

Не різкий момент — повільний перехід через мільйони років малих кроків. Але він був поруч і бачив кожен з них. ✍️

➡️ Попереду — Розділ 4.

Від перших людей до нашої ери. Три мільйони років людської історії — від каменя до перших міст від першого вогню до перших зірок на нічному небі що стають ближчими. ★

Герой буде поруч. Як завжди. ♡

Дякую всім хто читає і підтримує! ❣️

Найкраще ще попереду. ➕

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Трохи гумору
До оновлення книги Щоденник служниці Сьогодні в арці сучасності згадуємо, як хто вчив історію в школі :) "Завчив, здав, забув", "натикати на рандом" і "навіть двієчник чув про Донателло і Мікеланджело"
Знижки на чудові книжки!
Привіт-привіт, дорогі мої читачі! Сьогодні діють знижки на дві чудові історії! "Коли заспіває серце" Колишній мій – Вадим, колода з ним, зник в невідомому напрямку, на згадку залишивши купу боргів й колекторів,
Хм... Що ж вона дізналася?
Привіт❤ Ділюсь з вами візуалом до нового розділу історії "УСІ ТВОЇ СЕКРЕТИ" . Навколо мами та справжнього батька Кіри досі залишається чимало загадок. Та сьогодні одна розмова відкриє їй завісу минулого,
❤️не дуже тепла зустріч з батьками нареченого❤️
Привітики☺️✨️ Мої любі, мені трохи сумно, бо вже майже добу я без світла(( Але вийшло позаряджати гаджети, тож не все так погано☺️ А що ж у нас буде сьогодні в книзі Вагітна від Капо ❤️? Ми побачимо батьків Капо. Тільки
Не на часі, Тарасе!
— Нам треба поговорити, — почав я, підходячи впритул. Руки самі собою стиснулися в кулаки, у горлі пересохло. — Годі бігати одне від одного. Я більше не можу робити вигляд, що… — Тарасе, замовкни! — різко,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше