І ще хочу попросити пробачення за те що затягнув с його виходом, якщо казати правду, я не міг найти час щоб написати а потім відредагувати його. Але я дякую за ваше терпіння.
Сам розділ на мою думку вийшов цікавим, на відміну від минулого, але краще вам самим вирішити і прочитати його.
Ще раз дякую! Ваші прочитання мотивують мене продовжувати.
Моя нова пісня "Я хочу більше". Прослухати — натисніть на картинку❤️ Я хочу більше, трохи-трохи,
Почути поруч твої кроки.
Я хочу більше, трішки-трішки,
Щоб ти сьогодні мене втішив. Інші мої пісні в книзі "Ти
Любі мої читачі та колеги❤️ Знаєте, іноді пишеш, пишеш… Потім мільйон разів перечитуєш розділ, виправляєш помилки, знову читаєш. Перевіряєш, чи все логічно: послідовність подій, рухи героїв, діалоги, їхні реакції. І
Дякую, самі знаєте кому, за відключення світла, ми трохи затримали вихід глав, бо фізично не встигаємо з командою редакторів дооробити роботу з ціми відключеннями. Сводіваюсь скоро все буде добре та я зможу викладати роздили
За верстатом сиділа темноволоса жінка років п’ятдесяти в робочій робі із засуканими рукавами. На її передпліччях темніли татуювання, розповідаючи про минуле на військових кораблях, а погляд світло-блакитних очей був
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
0 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВидалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати