Додано
21.03.26 15:02:56
Чи можна повірити іншому після зрад свого?!
Вітаю!
Роман "Гораль. Не дам тобі піти".

✨✨✨
— Всеволоде, просто йди.
— Ти впевнена? — хрипким басом питає він.
— Так, — ледь видавлюю зірваним голосом, придушуючи у собі сльози.
— Гаразд. — видихає розчаровано він. — Твої бажання важливі для мене, але якщо щось потрібно, знай, я поруч. Просто поклич.
Кроки чоловіка віддаляються. Стискаю жовна. З моїх очей котяться сльози. Але змовчати не можу, навіть при тім, що голос звучить охрипло.
— А як же твоє відрядження.
— Зараз у мене є важливіші справи. А все інше може зачекати. — холодно кидає він. І я знову чую, як його кроки віддаляються, а за пару хвилин, до мене доноситься тихий звук вхідних дверей, що зачинилися. Він пішов.
Приємного читання!
Лія Тан
2471
відслідковують
Інші блоги
Доброго вечора, мої хороші❤️ Хочу виразити величезну вдячність вам за бестселер ❤️
За кожне прочитання, кожен коментар, вподобайку, покупку та підтримку. Для мене це справді дуже важливо та цінно❤️ Я безмежно рада,
Вітаю, любі букнетівці!❤️ Я перепрошую, що затримала Алабая))) тепер він вже і у ваших книжечках, тож... запрошую: Цікаво, «новенька» — це я? Якщо так, то я згодна чекати будь-де і скільки завгодно, аби тільки не заходити
Якщо чесно, я досі не вирішила, що в цій залі тисне сильніше – погляди людей чи кам’яні обличчя вождів над головою. Це місце вирубали просто всередині скелі ще задовго до мого народження. Кажуть, кожна статуя тримає
Ще зовсім недавно Ден тільки починав виводити Іру з рівноваги своїми дурними жартами й поглядами, а тепер ми стоїмо на порозі моменту, після якого для них усе зміниться. І якщо чесно — мені трохи шкода їх відпускати.
0 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВидалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати