Вітаю!

Одержимість банкіра — оновлено!

✨✨✨

 — І снідати я не буду. Я не снідаю. Якщо можна, то, будь ласка, каву.

Повисає важка пауза та протистояння очима. Впевненість цього чоловіка мене страшенно хвилює. Але я не можу видавати свої страхи. Він навіть не повинен здогадуватися, що я його боюся.

— Кава шкодить натще серце, — холодно по паузі заявляє Ковальський.

— Даміре Ернестовичу, дякую за турботу, але в порівнянні з тією ситуацією, в якій я зараз, — кава то дрібниці. Але якщо не можна...

— Можна, — перебиває мене він. — Піди на кухню і попроси Мар’яну, нехай тобі приготує той напій, який ти любиш.

— Спасибі! — кидаю та з шаленим стукотом свого серця йду з гостинної. Навіть не віриться, що він таки дозволив.

Одержимість банкіра тут..

Тихого вечора!