Вітаю. 

Вибуховий роман "Одержимість банкіра" — оновлено!

✨✨✨

— Аріно, ходімо повечеряємо. — тихо прошу.

Вона надто пильно зиркає на мене і без емоцій питає.

— А, що на вечерю?

— Я замовляв стейк з лосося, овочі гриль та грінки. — чесно відповідаю.

— Я хочу картоплю фрі та колу. — капризно заявляє вона, чим шокує мене.

Напевно, я міг би сперечатися, але просто мовчу. Хоча її замашки бісять.

— Аріно, сьогодні ти вечерятимеш зі мною...

— Перепрошую, Даміре Ернестовичу, я не вечерятиму з вами. Я не люблю рибу. — надто впевнено перебиває мене дівчисько. — Можна мені пігулку, склянку води, і хоч який маленький куточок, аби я могла лягти.

Знову мовчу. Тамую у собі емоції. Вона дратує мене, моє терпіння на межі. Хочеться накричати не неї, але з іншої сторони вона ж так мало просить.

Одержимість банкіра тут...

Приємного читання!