Інколи ми розуміємо істину занадто пізно!

Тихої ночі!

Роман "Таємниця олігарха", — оновлено!

✨✨✨

— Троян, забирай заяву. Я не дам тобі розлучення. Годі мене соромити... — з порогу волає вона. — Навіщо цей цирк? Заведи собі краще коханку і будемо вдавати щасливу сім’ю, як раніше. Погодься, жодна інша тобі таких умов шлюбу не запропонує. Можеш навіть дві коханки завести, аби стягнув.

Нервово ковтаю і великими очима дивлюся на Діану. Господи мій милий, і з цією жінкою я прожив стільки років?! Як я міг бути таким сліпим? Що я у ній знайшов?

З хвилину мовчу, бо навіть слова підібрати важко. Що на таку пропозицію можна сказати? Може, хтось й погодився, але я пас.

— Діано, оглянься, — зірваним голосом прошу жінку.

Вона кліпає з нерозумінням, дивлячись на мене, а тоді все ж обертається, і я питаю:

— Двері бачиш? — і відразу наказую: — Ото вийди та зачини їх. І більше ніколи не приходь сюди.

Діана різко розвертається до мене. І несеться до мене з оскаженілим виразом обличчя та ненормативною лексикою. Я, піднявшись, зупиняю її та наказую:

— Заспокойся, якщо не хочеш проблем. В моєму кабінеті є камери, і твій сьогоднішній візит записаний. Я додам його до справи нашого розлучення. Сподіваюся, цього буде достатньо, аби нас розлучили без зайвого галасу.

Розлючена Діана плює мені в обличчя і не своїм голосом заявляє:

— Я ненавиджу тебе, Троян. Якщо нас справді розлучать, я перетворю твоє життя на пекло. Я ні з ким тобі жити не дам. Зрозумів?!

Таємниця олігарха

Приємного читання!