***

Зникнення помітили лише ближче до ранку.

Караванник, що прокидався вночі, розплющив очі вже на світанку й насупився.

Місце поруч усе ще було порожнім.

Він сів, потягнувся й оглянув двір.

— Фарійсе? — покликав він.

Відповіді не було.

За кілька хвилин він уже стояв біля воріт, розмовляючи з вартою.

— Кажу вам, він уночі вийшов і не повернувся.

— Може, в місто пішов, — ліниво знизав плечима вартовий.

— Він без чобіт вийшов, — похмуро сказав караванник.

Це змінило справу.

За деякий час про зникнення вже знав господар торгового двору.

Ще за кілька хвилин про це знали й двоє постояльців із третьої кімнати.

Читати тут