Вітаю!

Запрошую до нового розділу роману "Одержимість банкіра".

✨✨✨

— Отож, лялечко. В цьому домі та для всіх ти моя коханка. Це твій статус. Поки ти гратимеш роль моєї дівчини... А деталі тобі не потрібні. Мені так потрібно, і ти мені підіграєш. Це буде маленькою компенсацією за вчинок твого нерозумного брата. — мій шок у шоку від такої заяви. Я на це погоджуватися не готова, але вирішую все ж дослухати банкіра до кінця. — Отож, не знаю, який там стався в тебе збій в мізках, але це ти повинна запам’ятати. Ми познайомилися в нічному клубі...

Різко підіймаю очі на чоловіка і невдоволено кидаю.

— Я не вештаюся по нічних клубах.

— Ти... — зривається чоловік і одразу замовкає, великими очима дивлячись на мене. — В сенсі ти не вештаєшся по нічних клубах?!

В його очах, як і в голосі, повно нерозуміння.

— Без сенсу, Даміре Ернестовичу. Я не відвідую такі заклади. І не питайте, чому.

— Гаразд, — сухо кидає він і продовжує. — Тоді ми познайомилися на пішохідному переході. — Ти мало не потрапила мені під колеса, місяць тому. І сьогодні ми зустрілися вдруге...

— Як романтично... — фиркаю я і одразу зі сарказмом додаю. — Одразу видно, що в школі ви твори на двієчку писали...

Одержимість банкіра тут...

Приємного читання!