Додано
17.03.26 21:46:17
♡ Файвел
Вітаю, друзі!
Віддаю вам передостанній розділ слеш-роману «Файвел» і нагадую, що ця історія стартувала в рамках флешмобу «Різнобарвне кохання» від Чарівної Мрії.
Цитаза з Розділ 16. Файвел
Бувай, мій хлопчику, побачимося ще. Колись, коли ти втомишся надміру, коли твій вік до сотні вже дійде, я буду тут. Чекатиму. Зустріну, і ми обіймемося знову. Вже як рідні. Я розкажу тобі про правила буття, а ти мені — про все твоє життя. Але його іще прожити необхідно…
Люблю тебе крізь час і простір
Жюль
Читайте та підтримуйте роботи інших учасників флешмобу за посиланням —> «Різнобарвне кохання»
17 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиГарна історія. Але лист я незовсім зроміла. Жюль в одному місці говорить про Техьона і про статую, яка з кимось цілується. А потім каже, що знає, як він уміє цілувати. Він каже це про статую. Але воно так написано, ніби про Техьона. Але Жюль і Техьон не цілувалися. То був Чонгук. Ви помилилися.
Iren Kot, ви якраз все правильно зрозуміли — я не помилилася))))))))
Дякую, приємно, що ви помітили цей момент, хоч і не до кінця його усвідомили))))
❤️❤️❤️
Ніколь Нікнейм, ❤️❤️❤️
❤️❤️❤️
Люмен Белл, ❤️❤️❤️
❤️❤️❤️
Христина Вілем, ❤️❤️❤️
Забула запитати. Ви знаєте, мабуть про що *хі-хі* Коли? У мене таке відчуття, що ви вже не відновите публікацію. Я буду плакать, єслі шо. Я буду так плакать, що вам місця буде мало. Не прощу вам, якщо ви не дороскажете цю історію до кінця.
Chu La, ахахахахахаха) Відповіла вам у коментарях під «Начинкою...» та «Файвел». Мені подобається ваша одержимість цією роботою) Не зупиняйтеся)))))
Я не згодна з вашими сльозами. Шикарний розділ. Шикарна глава. Шикарний вірш. Я в захваті від талановитих сучасних верлібрів. Ви виявляється крута не тільки в прозі, а й у поезії *заздрю по хорошому*
Chu La, ви мене захвалили вже, я зрозуміла) Дякую безмежно, що лишаєтеся протягом усього цього часу зі мною та всіма моїми історями❤️
Це дууууже красиво❤️ Жорстоко-красиве прощання... Нехай я поки не повністю в контексті, бо хворію відсутнім почуттям міри, тому чемно чекаю на останній розділ, щоб приступити. Щоправда, ужа заспойлерила собі кусок сюжету))))))) Але із цього уривку я можу тільки уявити, як цей текст "проїхався" по ваших нервах, поки написався. Таке важко писати... Мабуть, тому так красиво виходить)
Adley Vernor, я дуже насправді здивована. Зазвичай у мене такий метч з роботами, що вони мені довіряють останнє слово. А тут — ви просто ідеально сказали — гне свою лінію попри все. Ну, я реально вже в істериці билася. Бо якого дідька?
Не дооцінила той момент, що іноді не лише ми пишимо історію, а й історія нас. Буду тепер знати))))
Сьогодні дивлюся на цей лист і думаю — ніби завжди тут був))))))) Як казав Рон Візлі: добре, що ми не панікували)))))))
Який щемкий вірш ❤️
Delulu Fabii, ❤️❤️❤️
❤️❤️❤️
Прекрасний вірш! прямо в серце!
Ноель Мальєр, я плакала, бо хотіла тут зробити прозу, але в мене отримувалися суцільні рими. А всі в захваті віт того, як є.
Дивовижно, як ми себе подекуди сприймаємо.
Дякую безмежно❤️
Ви зігріли мою душу❤️
♥♥♥
Олена Ранцева, дякую❤️
❤️❤️❤️
Наталія Підгорецька, Дякую❤️
❤️❤️❤️
Ольха Елдер, дякую❤️
О БОЖЕ! Як це щемко і щиро!((
♡♡♡♡♡♡
Марія Залевська, кутаюся у ваші обійми і нарешті посміхаюся❤️
Які гарний вірш❤️
Ганна Літвін, дякую, я вже писала тут в коментарях, що ці вірші далися мені великими сльозами на два дні. Там мала бути проза. Але як би я не намагалася змінити зміст цього листа, все одно виходила на риму. Тому я здалася і опублікувала вже як є. Але всі навпаки підтримали =*(
Дякую❤️ це особливо цінно після стресу❤️
❤️❤️❤️
Єва Сова, дякую❤️
дуже гарно(✿◡‿◡)
у вас вийшло і я дуже рада
Тетяна Степанкевич, дякую щиро❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати