Тихого вечора!

Запрошую до нового розділу роману, "Одержимість банкіра".

Її брат обікрав банкіра у якого працював. І тепер їй доведеться відповідати за те чого вона не робила.

✨✨✨

— Бачу, з почуттям гумору все гаразд, тож якщо твій Windows в мізках дав збій, то це точно ненадовго.

Я підіймаю спантеличений погляд на чоловіка. Його дотепність вражає, але слова?! Слова змушують справді слухати.

— Гаразд, сьогодні надто вантажити тебе не буду. Але все ж запам’ятай. Ти в моєму домі не як гостя, не як сестра злочинця, не як підозрювана, ти тут, як моя коханка...

— Що? — шиплю шоковано я, ледь не квадратними очима дивлячись на чоловіка. Всидіти не можу, тому підіймаюся. — Ви взагалі адекватні, яка іще...

— Присядь і послухай! — роздратовано волає чоловік. — І підвищувати голос не потрібно, слабкій статі це не личить. Ти ж не мужлан у спідниці...

Одержимість банкіра...

Приємного читання!