Впевнено рухаємося до завершення історії Тіни і Даміана з оповідання (хм, скоріше вже короткого роману) «Один із тих чоловіків». Сьогодні Даміан і Тіна мали серйозну розмову про їхнє майбутнє. І чи взагалі воно можливе. –

Він зібрався знайомитися з бабусею Квітки. Уявляєте?☺️ Я помовчала, крутячи телефон у руці, а потім зізналася: — Я ще нікого з бабусею не знайомила… Даромир здивовано підняв брови. — Ти що, з хлопцями

Трішки прохолодної романтики в спекотний день❤️❤️❤️ ❤️❤️❤️ – Ліно, 60 кілометрів не 300. Менш ніж за годину, ми вже будемо на місці. І Сніжані нічого не загрожує, там лише зламана рука… – Лише? –

Він спробував відштовхнути її але в нього не вийшло. Вона хитро посміхнулася й сіла йому на коліна. Чорт забирай ми не вперше це робимо так що давай не будемо робити вигляд що це не так- Хуррем посміхнулася й потягнула його

Під’їжджаю до будинку Георганова, ворота одразу відчиняються, впускаючи мою машину. У дворі — повний аншлаг. Артур і Діана з усіма дітьми, майже всі мої хлопці й десяток спецпризначенців у повній екіпіровці, ніби зібралися