Я вчора блукав по Букнету, дивився різні книжки. І щось раптом спіймав себе на думці: "Тут стільки книжок... Стільки персонажів і, хоч і уявних, але життів. Цікаво, а якби усі ці персонажі з'явилися б поруч зі своїми авторами, що б було? Якою б була зустріч?"
І щось я так подумав, що краще б вони і далі залишалися б лише "на папері", бо, особисто мене, Селла, Ріам та Поліна палицями б били за ті умови, в які я їх ставив. ฅ^•ﻌ•^ฅ
Сергій і Альта прибили б мене за те, який я роблю з ними сюжет (антиутопія і купу страждань). Гадаю, інші персонажі які з'являється в моєму творі потім, також прибили б мене при зустрічі.
Або навпаки?))) ⭐️Ррррраз! ОНОВЛЕННЯ! Коли я беру Олесю за руку, то відчуваю, що вона тремтить так само, як і я.
— Тобі холодно? — схвильовано питаю, вдивляючись у її прекрасні світло-зелені очі.
— Трошки, — зізнається
Геловін — це коли навіть ШІ має право на костюм! Вітаю всіх, хай буде не лячно, а весело! Не змогла пройти повз челендж Олесі Глазунової, бо тема мені болюче близька: мій ШІ теж заслуговує на свято. Він же стільки
Пані та панове, вітаю! Ми офіційно дійшли до старту нашої історії! І якщо чесно, я досі не можу повірити, що після всіх голосувань, підрахунків і моїх спроб не зламати собі мозок ми нарешті отримали готову основу для майбутнього
Саме сьогодні на Booknet вийшов перший розділ моєї гелловінської історії «Дім». У невеликому українському селі Вербове стоїть старовинна садиба Ліновських. За її стінами зберігається не лише історія кількох поколінь.
Ось так іноді поряд може опинитися зовсім неочікувана людина, яка підтримає тебе у найважчий період життя, бо ти також їй потрібна. Йому боліло зовні. Дуже. А їй боліло всередині. Також дуже. Читати тут
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиСергій і Альта прибили б мене за те, який я роблю з ними сюжет (антиутопія і купу страждань). Гадаю, інші персонажі які з'являється в моєму творі потім, також прибили б мене при зустрічі.
Максим Куліковський, Так і живемо.
Втім, гадаю, це ще не поганий кінець)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати