Про майбутню розв’язку і трохи закулісся

Вітання. Давненько я не писала. Часу не було, та й новин, які були б цікаві підписникам, теж. Сьогодні я відшліфувала останню главу «Терміну Придатності» (спойлер: там 44 глави + епілог).

Пам’ятаючи досвід попередньої книги, я обіцяла собі спершу історію дописати, а тоді викладати. Та шило в одному місці і дофамінова залежність зробили свою чорну справу. Словом, спішу потішити тих, хто чекає розв’язки історії про Ганну Хвостецьку і Охталана Нямаданні, що до кінця березня ми з ними розпрощаємось. Сподіваюсь, ця парочка Вас не розчарує, а якщо раптом там станеться, то наші смаки трошки не співпадають.

Десь там в блозі була картинка Ані Хвостецької, і от хотіла сьогодні згенерувати Нукійського Князя, але чи то я погано формулюю запити, чи то у нас з ШІ-програмою різні смаки… Ех… Словом, чергова спроба згенерувати Охталана Нямаданні виявилася невдалою, тож підкидаю підліткову версію героя. Закрийте очі на колір очей – і ця картинка цілком зійде за його дитячу фотку.

 

П.С. Ваша реакція через зірочки і перегляди дійсно мотивує мене ставати кращою і впливає на продуктивність. Дякую!

 

3 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Іванна Роман
16.03.2026, 17:18:00

❤️❤️❤️

avatar
Марі Лі
15.03.2026, 20:46:16

Який красунчик! Рада, що визначилися з кінцівкою. Так не хочеться, щоб історія завершувалася... ех.. надіюсь, що цей кінець якомога швидше приведе за собою початок нової книги

avatar
Ромул Шерідан
15.03.2026, 20:08:17

❤️❤️❤️

Інші блоги
Ельфи проти картоплі
Привіт!❤️ Вирішила трохи відволіктися від писанини. Відволіклася, глянула на календар — і дещо ошаліла. Два тижні, і літо все. А перед цим ще треба пережити священний сімейний ритуал під назвою «копати картоплю». Бабусі
Захоплива алхімія - частина 2
За вікном вечоріло – але ельфійка навіть не помітила цього: віконниці були щільно закриті, аби зайве світло не заважало працювати. Схеми з викладками плетінь та чернетки рецептів починали миготіти й змішуватись між собою,
Візуал до: "Десмонд"
Грей Россі
Утікачі
Ми не завжди читаємо, щоб утекти. Іноді ми читаємо, щоб повернутися. Повернутися до себе, коли день був надто гучним. До тієї частини себе, яка давно не мріяла. До відчуттів, на які в реальному житті не завжди вистачає
Від кого мали підтримку?
Мені цікаво, як у вас було з підтримкою вашої творчості з боку батьків. У мене були чудові батьки, але вони ніколи не раділи і не підтримували моє бажання писати. Ну може хіба що в молодшій школі, коли вчителька на батьківських
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше