Останні розділи! Шукай на Букнет.Ще декілька днів!

Вітаю!

Запрошую до нового розділу роману , " Шалена двійня мого боса".

Книга наближається до завершення! І поки вартує ціну переплати.

✨✨✨

Коли виїжджаємо на рівну дорогу, Дмитро бере мою руку і, легенько стиснувши її, заявляє:

— Вероніко, доки ми сьогодні були з твоїм батьком біля коня, мали з ним відверту розмову. У тебе хороші батьки, але твій тато дуже хвилюється за тебе. — Він на мить замовкає, пильно глянувши на мене, і тихо додає: — Одним словом, моя дівчинко, я пообіцяв твоєму батькові, що вже до наступної весни ти станеш мені дружиною.

Я приємно шокована. Роблю глибокий вдих, бо подих реально перехопило від такої звістки. Ще не можу повірити, що він каже правду. Серце гуде, мов заведений двигун. Повільно приходжу до тями від почутого. Звісно, я не проти, але є деякі моменти, які мене турбують.

— Дімо, це все чудово, але як же наша домовленість?

Мій бос відпускає мою руку і звертає на невелику стоянку перед парком. Його мовчання бентежить мене. Не знаю, як його розуміти. Лякаю сама себе своїми ж припущеннями.

Заглушивши двигун, Дмитро відстібає пасок безпеки, і це ж саме роблю я з моїм та напівобертається до мене.

— Вероніко, до біса домовленість, — випалює він і бере мою руку у свою. — Ти мені потрібна насправді...

Шалена двійня мого боса...

Приємного читання! 

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Дякую за цікавий анонс, Лія!♥️

avatar
Віккі Грант
15.03.2026, 11:58:41

♥️♥️♥️

Інші блоги
Нова книга
Скоро
✨️подяка ❤️подарунок✨️
Доброго вечора, мої хороші❤️ Хочу виразити величезну вдячність вам за бестселер ❤️ За кожне прочитання, кожен коментар, вподобайку, покупку та підтримку. Для мене це справді дуже важливо та цінно❤️ Я безмежно рада,
Попелюшка у алабая в кабінеті)
Вітаю, любі букнетівці!❤️ Я перепрошую, що затримала Алабая))) тепер він вже і у ваших книжечках, тож... запрошую: Цікаво, «новенька» — це я? Якщо так, то я згодна чекати будь-де і скільки завгодно, аби тільки не заходити
Зала Предків
Якщо чесно, я досі не вирішила, що в цій залі тисне сильніше – погляди людей чи кам’яні обличчя вождів над головою. Це місце вирубали просто всередині скелі ще задовго до мого народження. Кажуть, кожна статуя тримає
Я досі не можу повірити, що ми дійшли до фіналу
Ще зовсім недавно Ден тільки починав виводити Іру з рівноваги своїми дурними жартами й поглядами, а тепер ми стоїмо на порозі моменту, після якого для них усе зміниться. І якщо чесно — мені трохи шкода їх відпускати.
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше