Вітаю!

Запрошую до нового розділу роману , " Шалена двійня мого боса".

Книга наближається до завершення! І поки вартує ціну переплати.

✨✨✨

Коли виїжджаємо на рівну дорогу, Дмитро бере мою руку і, легенько стиснувши її, заявляє:

— Вероніко, доки ми сьогодні були з твоїм батьком біля коня, мали з ним відверту розмову. У тебе хороші батьки, але твій тато дуже хвилюється за тебе. — Він на мить замовкає, пильно глянувши на мене, і тихо додає: — Одним словом, моя дівчинко, я пообіцяв твоєму батькові, що вже до наступної весни ти станеш мені дружиною.

Я приємно шокована. Роблю глибокий вдих, бо подих реально перехопило від такої звістки. Ще не можу повірити, що він каже правду. Серце гуде, мов заведений двигун. Повільно приходжу до тями від почутого. Звісно, я не проти, але є деякі моменти, які мене турбують.

— Дімо, це все чудово, але як же наша домовленість?

Мій бос відпускає мою руку і звертає на невелику стоянку перед парком. Його мовчання бентежить мене. Не знаю, як його розуміти. Лякаю сама себе своїми ж припущеннями.

Заглушивши двигун, Дмитро відстібає пасок безпеки, і це ж саме роблю я з моїм та напівобертається до мене.

— Вероніко, до біса домовленість, — випалює він і бере мою руку у свою. — Ти мені потрібна насправді...

Шалена двійня мого боса...

Приємного читання!