Знижка на передплату

Добрий день) Заходьте до любовного фентезі “Валентинка в моїй голові”. 

 

Цитата:

— Щоб цього божевільного воскрешали кожен день недоучки…! — за пів метра від нас пройшла “мила” домашня тваринка містера Дезмонда — напіврозкладений лорд у залишках академічної мантії. Варто було їй зникнути з горизонту, як ми обидва полегшено видихнули. — Чи ще краще... Віддали після смерті на досліди й шукали в його сивій голові відділ мозку, який відповідає за милосердя.

— Гадаєш, що допоможе? — поцікавилася в нього пошепки. — Я не думаю, що воно в нього колись взагалі було. Так само як і в тебе.

— Чому це у мене його немає? — спокійно так запитав він, забираючи долоню й впираючись нею в стіну коло моєї голови. — Хіба я встиг зробити щось не так?

— Мені достатньо знати, що ти про це подумав, — ляпнула перше, що спало на думку, моментально прикушуючи губу від усвідомлення своєї дурості.

 

AD_4nXf23_wiYpZvPOE_0jvdeXgCXRQZ4T5DE9B1EkE9yYi4Q9J0om-y94hXKzbsomtodLxJjWGTHr0E0D51aHNdNFbvUJtqpWZY62P90NuTgp1F5nOgI_vJ6k3TvlrF0v0J0qdMiD2BeSOVDRtz3mFfpGMp9EAhkK4?key=CvYB6iq1Tml7Y-j5P2qFyw

Читати книгу:

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Анна Лінн
15.03.2026, 11:53:20

Дякую за знижку )

Інші блоги
Візуал до Розділу 13 "Пил потопу"
Пил потопу . . . Я повільно підійшов до будівлі. Це була масивна споруда з потемнілої від вічної вогкості червоної цегли, яка пригнічувала своїми масштабами й була наполовину поглинута диким лісом, немов величезний доісторичний
Опівночі — нова глава! А зараз трохи візуалу
А поки чекаємо на продовження, тримайте трішки візуалізації нашого побачення. Затишний ресторанчик на Подолі, свічки, гарячий чай, ромашки й двоє людей, які нарешті можуть побути разом без сварок, шуму та нескінченних
4 дні до прем'єри "Абетка твоїх жестів"
Вже 26.10.2026 на моїй сторінці з'явиться довгоочікувана новинка «Абетка твоїх жестів». Це історія про те, що найважливіші слова не завжди потребують голосу. До речі, вивчити жест «кохаю» в цій книзі буде найлегше
Ранковий сюрприз
— Ти… сьогодні рано, — видушила я, судомно намагаючись щільніше запахнутися полою сорочки однією рукою, розв’язавши вузол на талії. Тарас повільно зліз із байка. Його кроки по гравію звучали неквапливо, але
Невже доведеться вдатися до крайніх заходів?
— Таточку, у мене до тебе серйозна розмова! — телефоную йому в неділю зранку, поки не передумала. — Ти не міг би до мене зараз приїхати? — Щось термінове? Вікторія зараз у Діани, і ми зможемо приїхати тільки після
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше