МАКС ГРОМОВ 

Макс був одним із тих, чий погляд міг зупинити навіть лютого звіра. Він був вихований без поблажок, без прощення і без права на помилку, як і належить справжньому спадкоємцю батькової імперії. 

Він — ідеальний витвір волі свого холодного і байдужого батька. Його дитинство закінчилося в стінах лондонської закритої школи, де кожен день був битвою за право називатися спадкоємцем. О п’ятій ранку він уже на рингу, вмиває обличчя власною кров’ю, а за годину — вчить латинські прислівʼя напамʼять, щоб вразити ділових бізнес-партнерів батька знанням вимираючої мови. Його життя — продумане до дрібниць і рухається з точністю до секунди, тут немає місця випадковостям і зайвим емоціям.

Він — людина, яка вміє ненавидіти. Найбільше він зневажає слабкість. Вона викликає в нього фізичну огиду, особливо коли він бачить її в очах свого молодшого брата, народженого від іншої матері. Він не розуміє, чому Влад отримує бажане, не доклавши і краплі зусиль, і чому йому пробачається кожна дурна витівка. Та одного дня це зміниться. 

Макс не знає, що таке «просити». Він знає, що таке «взяти своє». І коли він дивиться на дівчину брата, він не бачить перешкод чи моральних дилем. Він бачить те, що повинно було належати йому, бо його дурний брат на це не заслуговує. Він не буде змагатися — він просто забере її, повільно й невідворотно, як приходить ніч. Бо для Макса чуже щастя — це лише чергова ціна, яку він готовий заплатити за власну перемогу.

Про цього прекрасного чоловіка можна почитати тут: Брат мого колишнього: ніч під забороною.  

Суто для порівння - молодший брат Макса.