Я продовжую писати.

Всім привіт, я Ілля.
Після довгої перерви я все ж таки продовжую писати роман «Найвище місто». Цей роман для мене надзвичайно важливий, і я дуже хочу його дописати.
Але не менш важливою для мене є ваша реакція -- ваші відгуки та коментарі. Тому не соромтеся писати свою думку під моїм твором.
Саме з вашою підтримкою я зможу дописати «Найвище місто».
Дуже вам дякую!

3 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Ріна Март

14.03.2026, 11:48:36

Щасти Вам, іноді дійсно потрібен час, щоб закінчити важливу справу з новими силами ❤️

Віккі Грант

14.03.2026, 11:27:23

Підписалссь до Вас, поставила лайк, чекаю на взаємність♥️

Іван Павелко

14.03.2026, 11:23:19

Вітаю на з поверненям✨⭐✌️

Ілля Войнолович

відслідковують

Інші блоги

Лекса Т. Кюро

✦ Щоденник Реда. Запис 7 ✦

Доброго часу доби, мої хороші! ☀️ З радістю повідомляю: «Запис 7» до книги «Щоденник Реда» вже доступний на сайті ✅ Заходьте читати й ділитися враженнями! (⁠◕⁠ᴗ⁠◕⁠✿⁠) Графік публікації: з понеділка

Джул'єта Матикота

Історія Кегати (повністю на сайті +відео)

У моїх книгах другорядні персонажі не менш цікаві і важливі, ніж головні. Завершальна книга дилогії «Обов’язок королеви» рухається до фіналу. Сьогодні арка нашої милої Кегати закривається хеппі-ендом. Зранене

Ірина Бібік

Марафон «критика без меж:)))))»

Аха, всім привіт:))) ? МАРАФОН: КРИТИКА БЕЗ МЕЖ ? Правила прості: 1. Учасник пропонує 1 твір (без обмежень). 2. Читаємо мінімум 5 сторінок (4 авторів нижче себе в списку), далі — за бажанням. ***Не бачу сенсу знущатися над

Морвенна Мун (Morwenna Moon)

Чернетка наших почуттів. Спойлер та візуал

Давно я не робила блогів зі спойлерами до історії «Чернетка наших почуттів», треба виправлятися :D)) Ось невеликий уривок та візуал до завтрашньої глави. Приємного читання. Вечірні читання просто неба організатори

Іванка Сокіл

Візуал, або поки що нічого страшного...

Пару картинок до "Квартири поверхом ліворуч". Маємо молодого хлопця, чия мрія не збулась, та стару квартиру у дев'ятиповрхівці. Здавалося б, нічого не віщує біди... — Що ще я маю знати? Привиди? Пацюки?