Вітаю!

Всім позитивних вихідних!

Запрошую до нового розділу роману "Таємниця олігарха".

✨✨✨

Вислухавши мене, моя кучерявка довго мовчить, щось мізкує, а тоді питає.

— Але чому ти відмовляєшся, Кать? Ти ж розумієш, що це реальний шанс вийти на світовий ринок. Ми ж про таке тільки мріяти могли.

— Могли, — лише зітхаю я.

— Кать, але чому ні? Поясни! — вимагає моя помічниця.

Я довго мовчу, адже саме цього я боялася. Та все ж зібравшись випалюю.

— Я дам тобі одну коротку відповідь, але допит можеш мені не влаштовувати. Я не скажу більше ні слова.

— Ок, давай.

Одразу погоджується Оля, але я їй не вірю. Вже занадто добре знаю її. Та в цьому питанні, я непохитна.

— Колись давно, ще в юності, в мене з Трояном були стосунки. З яких він пішов по-англійськи. Це і є причина. Не хочу більше мати з ним нічого спільного.

На розуміння Олі не чекаю, але з виразу її обличчя розумію, що вона шокована. Дівчина довго переварює ситуацію, а тоді видає.

— Але ж вам не обов’язково контактувати, ви можете працювати через посередника, або ж постійно в чиїйсь присутності. Як то кажуть, нічого особистого — тільки бізнес...

Оля обриває свою мову, бо у двері стукають і після мого дозволу в кабінет входить Троян. Він вітається. Оля відповідає і своїми великими очиськами дивиться на мене.

— Все, я випаровуюся. — шепоче вона і, забравши еклери, що залишилися, підіймається. — Катерино Вікторівно, якщо я буду вам потрібна, кличте.

Книга тут...

Приємних емоцій!