Додано
13.03.26 20:48:06
Спойлер))))
Я з’являюся в блозі дуже рідко, але сьогодні не могла не написати. У мене для вас важливе оголошення. Відтепер оновлення книги «Гра без згоди» виходитимуть щоранку о 9:00.
І ще — маленький спойлер до завтрашнього розділу.
Стасія Мун
Я прокинулася від прохолодного вітру, що раптом увірвався в кімнату й одразу ж пробіг по шкірі мурашками. Фіранки тихо затанцювали в місячному світлі — легкі, майже примарні. Я мимоволі згорнула плечі, потягнула ковдру вище.
Дивно. Певно, забула зачинити вікно.
Підвелася, ступила босими ногами на холодну підлогу й підійшла до вікна. Місяць висів високо — великий, яскравий, майже неприродно чіткий. Я на мить затримала на ньому погляд, наче він міг щось пояснити, а потім зачинила стулки, тихо клацнув засув.
Обернулася до ліжка, і серце стиснулося так, що дихання перервалося.
Він лежав на моїх подушках. Просто лежав, наче це його ліжко, його кімната.
Безликий.
Чорна маска блищала в місячному світлі, волосся розсипалося по білій наволочці. Одна рука закинута за голову, друга лежить на животі — розслаблена поза, від якої ставало ще страшніше.
— Що ти тут робиш? — мій голос вийшов тихий.
Він повільно повернув голову в мій бік. Очі за прорізами маски блиснули спокійно.
— Ти мені не рада? — спитав він так, наче ми щойно розминулися в коридорі, а не зустрілися посеред ночі в моїй спальні.
Я схрестила руки на грудях, для того, щоб хоч якось утримати себе в купі.
— А мала б?
Він злегка повів плечима. Рух був легкий, невимушений, наче вся ця ситуація його лише розважала.
— Думав, ми вже трохи звикли одне до одного. Хоча, може, ти сподіваєшся на щось інше?
Не забуваймо: книга бере участь у марафоні «Різнобарвне кохання», а також у конкурсі дарк-романів. Буду дуже вдячна за вашу підтримку.
Стасія Мун
169
відслідковують
Інші блоги
Вітаю спільното, Вперше знаходжусь, мʼяко кажучи в трансі від прочитаного, і саме тому не можу промовчати.... Прочитала повністю твір автора Іван Павелко "Смертельний досвід 18+" https://booknet.ua/book/smertelnii-dosvd-b450442і
Я з занепокоєнням дивлюся на третє яйце. Пора б уже й останньому малюкові побачити світ. Й ось, нарешті, тишу раннього ранку прорізає потужний, упевнений тріск. Це не боязке постукування, а справжній вибух життєвої сили.
Рі-рі ніжно посміхається своєму нареченому, попереду у них побачення, якого обидва чекали весь тиждень. Надворі
Якщо дійсно мене завтра знесуть, по проханню "захисників Світлих Місій", то це буде мій фінальний акорд з яким Ви мене запамʼятаєте..і я тихо піду у небуття....а може й ні....час покаже..
Вітаю!
ฅ^•ﻌ•^ฅ Мені дуже цікава думка моїх читачів, що читали "Леді замку Саммерфелл". Цікаво, звичайно, усе: коми, текст, атмосфера тексту (не сильно душить описами, чи може їх, навпаки, мало). Але

17 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиАрт дуже красивий
Оксана Соловій, Дякую)))
❤️❤️❤️
Мельська Наталі, Дякую за підтримку❤️❤️❤️
Нічний візит
Неба Крайчик, ❤️❤️❤️ і він не останій)
❤️❤️❤️❤️❤️
Христина Вілем, Дякую за підтримку❤️❤️❤️
Крута анімація✨️
Ганна Літвін, Дякую❤️❤️❤️
❤️❤️❤️❤️
Ава Роуз, Дякую за підтримку ❤️❤️❤️
Ооо, там щось цікаве буде?♥️
Тетяна Степанкевич, А ви загляньте)))
Оце так візитер)) Вона має взяти свічку та поставити йому від хвороби..)))
Ольха Елдер, Який вже є)))
А як він її цілуватиме в масці? ☹️
Morwenna Moon, Жах))))
Інтригуючий❤️
Віккі Грант, Дякую)))
❤️❤️❤️
Крісті Ко, ❤️❤️❤️
❣️❣️❣️
MargFed, ❤️❤️❤️
Мммм щось гаряченьке ☺️
Лана Жулінська, Можливо)))
Судячи з візуалу та опису нічка похмурою не буде)))
Адріан Анжелворд, Як сказала одна моя читачка.У цій книзі може бути все))
❤️❤️❤️❤️ десь почули мої молитви … чекати через день було нестерпно))) дякую ❤️❤️❤️
Арія Щульц, Все для вас❤️❤️❤️
♥️♥️♥️
Кіт Анатолій, ♥️♥️♥️
Щось він багато думає)))
Катерина Винокурова, Можливо)))Але він знає,що робить)))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати