Вітаю вас, любі букнетівці!❤️

Оновлення вже у ваших книжечках:

​Ранок настав зненацька. Поки Соня чмокає десерт, я вловлюю чиїсь тихі кроки за дверима: можливо, це Софія, а можливо — сусідка. Остання зайде сама, тож продовжую годувати малечу з думками про минуле, з яких перемкнути увагу ну ніяк не вдається! Коли Сонечка мене відпускає, встаю та йду переодягатися.

​Якраз знімаю з себе все нічне, коли двері різко відчиняються, а на порозі з'являється вірний пес мого боса.

​У мене реакція блискавична: підхоплюю подушку і швиряю в нього.

​— Якого біса, Михайле?! — хапаю щойно знятий халат, прикриваючи тіло.

​Та цей безсоромний геть не збирається зникати! Спіймавши подушку, не відриваючи від мене погляду, грається нею, як м'ячем, кидаючи з руки в руку.

​— Я попереджав, що буду о шостій тридцять. Зараз — майже шоста сорок п'ять. Я під будинком уже двадцять хвилин вартую.

​Мимоволі кидаю погляд на смартгодинник на тумбі, і трохи навіть стає незручно перед цим амбалом — на ньому дійсно шоста сорок... уже п'ять.

​— Отже так, Цербере. ...

"Штучка. ХОЧУ МІЛЬЙОНЕРА!"❣️

Обіймусі)

Весняного сонечка вам та мирного неба, українці! ❤️

Ваша Тая)