Дорогі автори та читачі ♥️ 

Опубліковані дві коротенькі глави роману.

Глава 41: Маркус 

Уривок ✨  

— Ви зробили помилку, — тихо сказав Маркус, звертаючись ніби до обох. — На трасі була камера лісництва. Я її знищив, але... дівчина була надто помітною.

​Джонатан напружився. Його ідеальний фасад на мить здригнувся.

— Ти сказав, що все чисто.

​— Чисто там, де я пройшов, — відрізав Маркус. — Але якщо вона знову вирішить "погуляти", я не зможу гарантувати вашу безпеку. Моя порада: приберіть свідка. Або зробіть так, щоб вона ніколи не змогла заговорити.

​Джонатан підійшов до Леї й поклав руку їй на потилицю, притягуючи до себе.

— Не хвилюйся, Маркусе. Вона вже зрозуміла, що за порогом цього будинку на неї чекає тільки смерть.

Візуал ✨ 

Глава 42: Розпал ревнощів 

Уривок ✨ 

— Знаєш, Джонатане, — почала вона, ліниво розрізаючи шматок м'яса, — Маркус дуже цікава людина. Він так професійно прибирає чужі помилки. Мені цікаво... а хто прибере за ним, якщо він сам помилиться?

​Джонатан підняв на неї очі. У них палахкотіла небезпека.

— Ти забагато думаєш про Маркуса, люба.

— Важко не думати про того, хто знає про нас більше, ніж ми самі, — вона відпила вино, дивлячись на чоловіка поверх келиха. — Сьогодні, коли ти відвернувся до вікна... він так дивився на мене. Ніби оцінював не свідка, а приз. Можливо, він вважає, що ти занадто ризикуєш, залишаючи мене живою? Або він хоче цей «ризик» собі?

​Джонатан різко відставив келих. Вино хлюпнуло на білу скатертину, розпливаючись кривавою плямою.

— Він лише інструмент, Лея.

— Інструменти іноді ламаються, або переходять до інших рук, — вона підвелася, підійшла до нього ззаду і нахилилася, обхопивши його плечі. Її губи торкнулися його вуха, копіюючи його власні манери. — Ти сказав, що світ — це хаос. А що, як твій найвірніший пес вже шукає нового господаря? Або просто чекає, поки ти втратиш пильність через свою «музу»?

Візуал ✨