Солоденькі, у нас тут маленьке досягнення!

Ми перетнули екватор Ти належиш мені

Половина історії позаду. Але найцікавіше те, що ми тільки-но дісталися до моменту з прологу.

Пам’ятаєте той уривок на самому початку?

От тепер історія підбирається до нього… і далі події почнуть розгортатися швидше.

А поки покажу вам візуал до сьогоднішнього розділу.

— Рито! — Тимур позвав мене, поманивши рукою.

​На неслухняних ногах я підійшла до столу. Бос дивився мені прямо в очі й ледь помітно, так, щоб бачила тільки я, поплескав себе по стегну. Натяк був прямим. Я зробила крок вперед, і Тимур, не чекаючи, поки я сяду сама, зграбастав мене і вмостив собі на коліна.

​Я заціпеніла. Спина стала рівною, як струна. Велика, гаряча долоня боса лягла мені на спину, повільно погладжуючи крізь тонкий халат. Боже, що він робить?

— Якщо мова про цю дівчину, — голос Тимура був низьким і спокійним, він звернувся до гостя, — то не можу. Ніяк. Вона моя.

І ще одна новина.

Від сьогодні трохи змінюється графік оновлень.

Тепер вихідний у книги буде лише в неділю, а з понеділка по суботу о 20:00 приноситиму вам нові розділи ❤️

Тож чекаю вас сьогодні о 20:00.

Не забувайте ділитись своїми враженнями✨️