Уяви: ти прокидаєшся о сьомій, п'єш каву, їдеш у метро на роботу. Звичайний ранок. Аж раптом на пошту приходить лист: «Ти думала, я забуду?»

Меґґі не знає, хто це пише.
Не знає, чого він хоче.
Але він знає про неї все: у що вона вдягнена сьогодні, якою станцією їде, коли лягає спати.

Надписи з'являються на стінах її під'їзду.
Поліція розводить руками.
А він не зупиняється.

0 спокою. 100% напруги.
Продовження — щопонеділка та щочетверга.
Підписуйся. Твій таймер теж запущено.
 

Зворотний відлік