Добрий вечір, знаєте я сьогодні мала дискусію з одним паном. Це розумна й начитана людина, але я не змогла переконати його, що слово інвалід вживати не варто.

 ТомуСьогодні хочу поговорити про одне слово. Маленьке, але дуже важливе.

Про слово «інвалід».На жаль, його досі часто використовують. І багато людей навіть не замислюються, що воно може бути образливим. Мовляв, так завжди казали, то що тут такого? ?‍♀️

Але справа в тому, що це слово зводить людину лише до її інвалідності.

Коли кажуть «інвалід», ніби стирається все інше.

Не людина, яка читає книги. ?

Не людина, яка пише романи. ✍️Не людина, яка має друзів, мрії, характер.

Залишається лише ярлик.

Саме тому правильно казати «людина з інвалідністю».

Здається, різниця невелика. Усього кілька слів. Але сенс зовсім інший.У центрі — людина, а не її стан.

Я незряча. Але це не означає, що моя незрячість — це все, ким я є.Я також письменниця, донька, подруга, людина з почуттями, мріями і планами. ✨

І так само кожна людина з інвалідністю — це передусім людина, а не діагноз.

Ще одна проблема слова «інвалід» у тому, що воно дуже часто звучить зі співчуттям або навіть із зневагою.

Його використовують у фразах на кшталт:

«Бідний інвалід».

«Що з нього взяти, він інвалід».«Такі люди мають сидіти вдома».

І саме такі слова створюють стереотипи. ?

Тому мова має значення. Дуже велике значення.

Іноді достатньо просто змінити одне слово — і ставлення теж починає змінюватися.

Тому я завжди прошу: кажіть та пишіть «людина з інвалідністю». 

Бо передусім ми всі — люди. ?

До речі сподіваюся це нічого, що я пишу на такі теми?