Tale Fatum: новий розділ✨

Вітаю, друзі!

Новий розділ уже на сайті! За традицією ділюсь статичним колажем та анімованими зображеннями)

З анімованим колажем вже можна ознайомитись у моїх reels

 
Зала Слави Небесної – місце, де проводились загальні збори янголів, розташовувалась під кришталевими арками, що неначе складались із самого світла. Небесна блакить, яскраві золотаві сонячні промені та літній вітерець викликали почуття найщирішого щастя. Де б не була Азраель, тільки тут, тільки вдома, вона відчувала себе такою вільною і справді “на своєму місці”.  

Вона заплющила очі, підставивши обличчя під сонячне тепло, що линуло з широкої віконної арки. Крила самі собою розгорнулись, вбираючи промінчики у темно-сіре пір’я.

Ґабрієль всміхнувся, наблизившись. Він огорнув Азраель руками, погладивши по спині.

– Годі, брате, – бурмотіла вона у його плече. – Задушиш.

Архангел відпустив її, смарагдові очі зблиснули щирою радістю.

 

– Якраз навпаки. Того, що він був і лишається нашим братом, не змінить жодне падіння, Єгудієлю, – докірливо мовив Міхаель. – Ми можемо не поділяти вподобань Люцифера чи його так званої “філософії”, але бажати йому смерті? Не цього чекав від нас Батько.

Азраель похитала головою.

– Ти знову все ускладниш.

– Куди вже складніше? – він застебнув сорочку, підморгнувши сестрі. – Чого ти така сумна? Всміхайся, Азі. Все чудово.

 

І бонусна сцена)

Азраель вийшла на широкий балкон із терасою. Окинула поглядом яскраві вогні міста і, ставши на балюстраду, каменем полетіла вниз, розкривши крила вже біля самої землі.

У книги є плейлист, тож запрошую до прослуховування)

⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘
Tale Fatum

Запрошую також до своїх соціальних мереж ☀️✨

❣️Мій інстаграм

❣️Мій фейсбук

❣️Мій пінтерест

❣️Мій тредс

Ваша, Кайла Броді-Тернер ❤️