​Вітаю Лілю, Рому та всіх нас із їхнім щасливим фіналом. Хоча, будемо чесними: для нас це кінець історії, а для них – лише початок справжнього життя. Побажаємо їм щастя, здоровля та діточок, як на небі зірочок (тим паче, що успішний старт у цьому напрямку вони вже взяли!).

​Скажу відверто: зазвичай я не прихильниця ідеї повернення до колишніх (спойлер: наступна історія буде торкатися спільного минулого героїв). Адже розрив рідко (але не ніколи) буває випадковим – частіше за все причина криється в самих людях. Але кожне правило має свої винятки. Все відносно – про це каже відома теорія.

​Люди здатні змінюватися, якщо мають на це щире бажання. У випадку Лілі та Роми причини їхнього розставання були швидше зовнішніми, ніж внутрішніми. Вони не завдавали болю одне одному навмисно, хоча рекошетом зачепило обох.

​Сприймемо цей період як тимчасовий пунктир на їхній довгій і прямій дорозі до щастя.

​Їхня історія почалася багацько років тому з симпатії, а продовжилася – завдяки великому, усвідомленому коханню, яке витримало перевірку часом і обставинами.

​Дякую кожному з вас, хто пройшов цей шлях разом зі мною. Ви даруєте героям життя на папері (і в серцях).

До скорої зустрічі в новій історії! ?