Про натхення.

Ну що ж тільки вчора написав, що беру паузу  і не буду нічого викладати, бо пишу твір на конкурс  і тут на:  прилітає натхення.   І ти все відкладаєш в сторону   і пишеш те, чим гориш зараз . До речі саме так були написані   "Перестріт " Та " Не по Божому" - там не було планування чи якихось роздумів . Вони були написані фактично за день під впливом НАТХНЕННЯ . Коли ти все відкладаєш все в сторону,щоб  написати саме цей твір. Бо він не відпустить тебе доки ти його не викладеш на папері.

 Так що сьогодні завтра вийде позаплановий черговий  короткий хорор " Вибір".  Бо інакше не відпустить.

А у вас як ? Чи буває  - що твір приходить сам і не відпускає? 

8 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Дієз Алго
07.03.2026, 14:48:43

Ну я не знаю. Мої " маленькі ідеї" на 15 сторінок виростали до 60-90... коли я переставали опиратися і починала писати.

Показати 2 відповіді
Дієз Алго
07.03.2026, 16:53:55

Герман Харрінгтон, Ну, мініатюри класні пишуть Марія Залевська і Костянтин Гончаренко.
А загалом - є різний формат і короткий текст не обов'язково кращий, ніж довгий.

В мене так весь час, книга просто стає центром всього, не відпускає до кінця
Кожна вільна хвилина там, хочеться всі невідкладні справи зробити якомога швидше, аби нарешті повернутись до написання

avatar
Ріна Март
07.03.2026, 14:42:38

О, так. Буває строчиш годинами і не можеш сі вспокоїти )) У мене так зазвичай напочатку книги - половина йде дуже швидко, середина просідає, я байдикую, змушую себе сідати і писати. А кінцівка постійно відтягується, ніби книга не хоче, щоб я з нею прощалася ❤️

Показати 2 відповіді
Ріна Март
07.03.2026, 16:20:02

Герман Харрінгтон, Ну ні, якщо нічого не можу написати, то я лежу ))

avatar
Марк Лис
07.03.2026, 13:38:03

Було кілька разів, коли я писав цикл "Леді замку Саммерфелл". Після третьої і четвертої книги я прямо таки сам собі нив, що хочу відволіктись на іншу книгу, щоб не "закипіти". Але я розумів, що якщо я зараз перестану писати цей цикл, то потім вийде маячня, а усі ті ідеї, які я заклав у книги, випарилися б чи стали б гіршими.

Тому інколи, але подібних муз потрібно й душити всередині)

LibertyFox, Ото не треба тут насилля над живими істотами)

avatar
Олена Ранцева
07.03.2026, 13:07:19

Буває)))

Олена Ранцева, +

avatar
Ірина Звонок
07.03.2026, 13:40:48

Буває, звісно. Натхнення -- воно таке, капризне... )
І якщо воно приходить, то треба користуватися і писати, щоб не пошкодувати пізніше. Бо воно приходить не завжди.

Ірина Звонок, Точно )

avatar
Ален Стеллс
07.03.2026, 13:35:58

Буває) якщо це якась ідея для невеликого об'єму, то варто її таки витягти з голови...якісь не по людськи залишити її там.

Ален Стеллс, 100%

avatar
Кіт Анатолій
07.03.2026, 13:30:28

У мене таке буває.. Музи, вони такі ⁠( •̀ᴗ•́ )و ̑̑

Кіт Анатолій, В Кінга взагалі - Муз . Сидить в підвалі - і до нього потрібно самому спускатися))

Інші блоги
Букнет шукає відеомейкерів і креаторів!
Якщо ви добре відчуваєте сучасні читацькі смаки у соц. мережах, розумієте, що чіпляє аудиторію, вмієте створювати короткі відео і вже ведете власний активний канал - цей конкурс для вас! Ми хочемо знайти людей, з якими зможемо
Чжч-новинка та знижка на "Одержимість"
Зовсім забула написати про гарячу новинку «Привід для пліток», яка вже завершена❤️ У книзі є: ЧЖЧ Незаймана героїня Студенти Додаткові заняття з приємним фіналом Усі вважали Мілу нудною заучкою,
Обережно: історія викликає усмішку☺️
Що робити, коли життя летить шкереберть, а єдиний, хто підтримує тебе у важку хвилину - це рудий кіт із манією величі та кримінальними замашками? Марта була впевнена, що повністю контролює свою долю. Аж поки в її житті
Люті ревнощі та битва подушками
Дорогі мої! Якщо ви думали, що після палаючої ночі на Марту чекає ідеальний, спокійний ранок — ви дуже помиляєтеся! ​Наш строгий аудитор звикла шукати підвохи у фінансових звітах, але раптовий ранковий дзвінок розніс
Сьогодні я ледь не померла
Я їхала трасою, була за кермом. Швидкість близько 130 км/год. Так, це багато. Але це була автомагістраль, де дозволена швидкість 140 км/год, і дорога була чудова. А потім у мене лопнуло колесо. Далі я пам'ятаю все уривками. Їду.
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше