Про натхення.

Ну що ж тільки вчора написав, що беру паузу  і не буду нічого викладати, бо пишу твір на конкурс  і тут на:  прилітає натхення.   І ти все відкладаєш в сторону   і пишеш те, чим гориш зараз . До речі саме так були написані   "Перестріт " Та " Не по Божому" - там не було планування чи якихось роздумів . Вони були написані фактично за день під впливом НАТХНЕННЯ . Коли ти все відкладаєш все в сторону,щоб  написати саме цей твір. Бо він не відпустить тебе доки ти його не викладеш на папері.

 Так що сьогодні завтра вийде позаплановий черговий  короткий хорор " Вибір".  Бо інакше не відпустить.

А у вас як ? Чи буває  - що твір приходить сам і не відпускає? 

8 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Дієз Алго
07.03.2026, 14:48:43

Ну я не знаю. Мої " маленькі ідеї" на 15 сторінок виростали до 60-90... коли я переставали опиратися і починала писати.

Показати 2 відповіді
Дієз Алго
07.03.2026, 16:53:55

Герман Харрінгтон, Ну, мініатюри класні пишуть Марія Залевська і Костянтин Гончаренко.
А загалом - є різний формат і короткий текст не обов'язково кращий, ніж довгий.

В мене так весь час, книга просто стає центром всього, не відпускає до кінця
Кожна вільна хвилина там, хочеться всі невідкладні справи зробити якомога швидше, аби нарешті повернутись до написання

avatar
Ріна Март
07.03.2026, 14:42:38

О, так. Буває строчиш годинами і не можеш сі вспокоїти )) У мене так зазвичай напочатку книги - половина йде дуже швидко, середина просідає, я байдикую, змушую себе сідати і писати. А кінцівка постійно відтягується, ніби книга не хоче, щоб я з нею прощалася ❤️

Показати 2 відповіді
Ріна Март
07.03.2026, 16:20:02

Герман Харрінгтон, Ну ні, якщо нічого не можу написати, то я лежу ))

avatar
Марк Лис
07.03.2026, 13:38:03

Було кілька разів, коли я писав цикл "Леді замку Саммерфелл". Після третьої і четвертої книги я прямо таки сам собі нив, що хочу відволіктись на іншу книгу, щоб не "закипіти". Але я розумів, що якщо я зараз перестану писати цей цикл, то потім вийде маячня, а усі ті ідеї, які я заклав у книги, випарилися б чи стали б гіршими.

Тому інколи, але подібних муз потрібно й душити всередині)

LibertyFox, Ото не треба тут насилля над живими істотами)

avatar
Олена Ранцева
07.03.2026, 13:07:19

Буває)))

Олена Ранцева, +

avatar
Ірина Звонок
07.03.2026, 13:40:48

Буває, звісно. Натхнення -- воно таке, капризне... )
І якщо воно приходить, то треба користуватися і писати, щоб не пошкодувати пізніше. Бо воно приходить не завжди.

Ірина Звонок, Точно )

avatar
Ален Стеллс
07.03.2026, 13:35:58

Буває) якщо це якась ідея для невеликого об'єму, то варто її таки витягти з голови...якісь не по людськи залишити її там.

Ален Стеллс, 100%

avatar
Кіт Анатолій
07.03.2026, 13:30:28

У мене таке буває.. Музи, вони такі ⁠( •̀ᴗ•́ )و ̑̑

Кіт Анатолій, В Кінга взагалі - Муз . Сидить в підвалі - і до нього потрібно самому спускатися))

Інші блоги
Другий відкритий лист до Штучного Інтелекту.
25.06.2026 року Дорогий ШІ! Пишу тобі вдруге. Не тому, що за цей рік я раптом перестав тебе боятися. І не тому, що навчився жити у світі, де ти вже не гість, а повноправний мешканець. Просто, здається, наша розмова не закінчилася. Тоді
Автори як актори
Відомо, що є два типи акторів : ті, які грають самих себе в різних обставинах і ті, які грають різні характери. Перші більш впізнавані і культові, тому що глядач "підсідає" на харизму певного типу і саме цей типаж шукає
Яку книгу ви ніколи б не написали?
Хай. Ми часто говоримо про те, що любимо читати. Хтось обожнює дарк-романи. Хтось — детективи. Хтось — скло, трагедії та історії, після яких треба дивитися в стіну й думати про життя. Але сьогодні мені цікаве інше питання.
Авторам новачкам. Ч-2
Якщо ти плануєш публікувати свій перший твір на Букнет, у тебе в запасі повинно бути як мінімум 5-10 розділів або 50 тисяч знаків. Неймовірно приваблива обкладинка, влучна назва і... отакої — байдуже який сюжет. Добре,
А от тепер почнеться спека ☢️☢️☢️
— Привіт, дорогенький. Астраель скосив очі й майже не здивувався. В дверях, що відчинилися за його спиною, стояла Карлайла. Освітлення було тьмяним, тому він не бачив її обличчя, та переплутати цей силует не міг ні з ким
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше