Новий розділ вже опублікований. "Я тебе спіймаю!". Приємного читання ;) 

Я озирнувся і побачив, як квіти скрушно хитають голівками, ніби засуджуючи мій вибір. Відвернувшись, я зробив ще кілька кроків і раптом об щось перечепився. Ледь не впавши носом у землю, чортихнувся і подивився під ноги. У траві лежав той самий лук. Я роздратовано фиркнув.

— Серйозно?! — гукнув у порожнечу.

Мені раптом здалося, що якась з фіалок спробувала перекривляти мене писклявим голосом.

«Прийду в офіс, скажу, щоб Олівія прибирала з кабінету тих монстрів»

— Бе, бе, бе, — озвалася якась з квіток.

— Фіалки натхнення, — знов фиркнув. — Здається я зрозумів що ви таке. 

— Ми милі створіння, створені божественною рукою о найпрекраснішої… — завели вони.

    — Та заткніться вже! — не витримавши, гаркнув я, поки вони не почали хором прославляти мою начальницю.