Вітаю, друзі!

Принесла вам новий розділ слеш-роману «Файвел», що стартував свого часу в рамках флешмобу
«Різнобарвне кохання»
від Чарівної Мрії.

Це перехідна частина історії зі стриманими емоціями. Але більше такого не буде, присягаюся. Далі частуватиму вас виключно тим, чим можна буде порізатися. Проте сподіваюся, вам все одно смакуватиме.
 

А сьогодні цитата з Розділ 8. Стомлені

Цього разу переліт проходив без пильного супроводу озброєної охорони. Однак Техьон почувався навіть більш спантеличеним, ніж тоді, коли їх викрали. А причина його неспокою сиділа навпроти, підтиснувши ноги до грудей, і скорботно скімлила крізь міцно стулений рот.

На те була цілком вагома причина. Принаймні для Чонґука. Але говорити про неї наразі він відмовлявся. Лише відкупився скупим:
«Хьон, благаю тебе, не зараз — я потім відповім на будь-які твої запитання…» — і закрився від решти світу. Зник безвісти на довгі майже десять днів.