Вітаю мої любі. Наступний розділ вже на сайті, а той хто перший дочитає цей блог до кінця побачить подарунок (промо)

— Ой, Захаре, а кого ти до мене привів? — добродушно й лагідно подивилася на мене мама Захара.
— Це Єва! — представив він мене й легенько підштовхнув уперед.
Ми нарешті зайшли до квартири — маленької, затишної, пахне свіжим пирогом і квітами. Мама одразу почала метушитися — щось розповідати Захару, кликати до столу, ставити вазу для квітів. Поки вона пішла щось доставляти на стіл, ми з Захаром пішли мити руки.
— Захаре, ти нормальний? — шепотіла я, щоб нас не почули, голос тремтів від злості й шоку. — Чому ти не сказав, що ми до твоєї мами їдемо на день народження? Ти хоч розумієш, у яке незручне становище ти мене ставиш?
— А ти б зі мною поїхала, якщо б я сказав, куди нам треба? — тихо запитав він, дивлячись мені в очі.
— Звісно ні! І це не «нам треба»! Це тобі треба! Я тут до чого! У нас немає стосунків і бути не повинно! Як я буду виглядати в очах твоєї мами, коли вона вважатиме мене твоєю дівчиною!
— Вона якось натякала, що підозрює мене в нетрадиційній орієнтації, бо за 10 років я до неї ще жодної дівчини знайомити не приводив, лише пару друзів, — усміхнувся він — трохи сумно, трохи винувато.
— Тобто вона не знає, який ти бабій?
— Після зустрічі з тобою, мій світ різко звузився до однієї жінки, — тихо сказав він, очі стали серйозними. — І, крихітко… давай пізніше поговоримо, бо нас довго немає.

Прода вже на сайті

Чекаю з нетерпінням ваших вражень в коментарях❤️

Голий сусід увірвався до моєї квартири — високий, накачаний, з хтивою усмішкою і рукою, яка ледь прикриває те, від чого я не можу відвести погляд.
Він дивився на мене так, ніби вже знав, як я стогнатиму його ім’я. Але тут у двері подзвонив мій бойфренд. Довелось сусіда ховати в шафі як коханця. Класика жанру? Так.

ПОСИЛАННЯ

І обіцяний подарунук промо до книги "Хочу розлучення" - 5RfUvguA
А ще невеличке оголошення. Шукаю помічника, для створення постів у тік ток, робота на 15 хв у день. Пишить будь ласка @Irina_Muza1 - телеграм