Вітаю авторів та читачів Букнет. Довгий час я писав тут те, що в більшості називають фантазіями, псевдонакою і конспірологією, яку більш сприймають більш на заході. Але в сучасній Україні, в якій йде битва не тільки за сучасне, але і за минуле, необхідно переосмислити те, про що пишеш. І на це мене надихнули брати Капранови, які хоча не є істориками, проте пишуть книжки по історії і ведуть ютуб канал. І я вирішив багато з того, що понаписував, викинути на смітник і почати заново писати на Букнет більш прийнятні книжки по історії, а не про якісь супер давні цивілізації і артефакти, яким мільйони років.

Але не тільки треба писати, а й більш зануритися в історію, тому ще й почав перечитувати історичні книжки, які маю вдома. Адже не знання історії не звільняє нас від відповідальності.

Деякий матеріал більш прийнятний я лишив і добавив до нових книг, які вже є на Букнет Подаю фото обкладинок.

Також в них я буду додавати матеріал, який буде більш ґрунтовніше базуватись на фактах, давніх джерелах та посиланнях на академічних дослідників. Тексти будуть не великі. А ще планую писати короткі історичні оповідання.

Залишаю своє оповідання «Стежками князя Кия». Воно вже мало рецензію і є озвучено на ютубі. І хоча воно має альтернативний погляд на князя Кия, як лицаря короля Артура. Але це художнє оповідання. Крім того не вдаючись у деталі наведу цитату з інтерв'ю того ж таки брата Капранова щодо історії України, який зазначає, що академічна історія в Україні це всього набір фактів і дат. А нам потрібні міфи з якими та ж історія бореться. Далі цитата:

Коли історія стає сюжетом – от тут без міфів ну не обійтися. Просто міфи не повинні бути ідіотськими, а повинні бути прийнятними.