Потрібен Ваш «холодний» погляд від досвідчених у темі гумору. Я щойно дописала коротку історію Ліки від сумних думок. Це був експеримент над собою і над жанром гумору. І зараз я в тому стані, коли взагалі не розумію: це справді кумедно чи я просто застрягла у власних галюцинаціях?

​Мені важливо зрозуміти, чи вдалося передати ту саму безглуздість ситуації, в яку потрапили мої герої.

​Я хочу знати, чи варто мені взагалі далі писати в такому стилі, чи це шлях у нікуди і краще продовжити шукати для себе інший жанр.

​Чекаю на Ваші найвідвертіші думки в коментарях. Якщо це не чіпляє — пишіть прямо. Якщо це дивно — тим паче пишіть.