Жвава, розумна, сповнена життя. Такою Люда була з Богданом. У них були спільні погляди, захоплення. 

Перше кохання юнака. Проте не Люди. Потай вона завжди прагнула більшого. 

Дівчата віддають перевагу поганим хлопцям. На жаль. Тим, які витиснуть всі соки, вимотають всі нерви. Вивернуть душу назовні і...

...доведуть до божевілля.

Уривок із сьогоднішнього оновлення:

"

— Чекай!

    Послушник невпевнено зупинився. Дівчина поволі підійшла до нього.

— Навіть ти уникаєш мене.

   Хлопець здригнувся і підвів голову. У сутінках листопадового вечора Люда здавалася примарою.

— Вам розчесати коси? Моя пані, вони у вас такі спутані...

— Не забивай мені баки, братику. До сраки те волосся! Мені потрібна моя дитина!

   Федір зовсім знітився. Його найбільшим бажанням було втекти.

— Моя пані, пробачте мені…

   Люда хмикнула й презирливо подивилася на нього.

— Ну й котися звідси! — вона щосили штовхнула бідолашного в груди, від чого той відлетів назад і гепнувся об стіну.

   Дівчина відкинула з обличчя волосся і видала дивний звук, схожий на гарчання. З жахом послушник усвідомив, що то вона так сміється.

— Пішов звідси! І решті скажи, щоб котилися під три чорти!

   Федір встиг зникнути перш, ніж Люда шпурнула йому вслід глечик з молоком. Посудина голосно дзенькнула, розбившись об стіну, і дрібні черепки вперемішку з молоком, попадали на кам’яну підлогу.

"

Продовження "Загублені у вічності" вже на сторінці автора Леля Карпатська.

Також запрошую доєднатися до ТГ каналу, де ви знайдете більше візуалу та обговорень роману.