Тепер буде страшно:))

Привіт усім! Щойно додала новий розділ роману "Загадка сузір'я Керкса" і спішу поділитися цікавим продовженням, навіть трошки страшним:)) Якщо полюбляєте трошки хорору, то цей розділ вас потішить! Якраз те, що потрібно наніч:)) Ну, але хто то насправді- дізнаєтесь на сторінках роману ! 

Трошки спойлеру:

"Фігура підняла голову, її очі розплющились. Ітан одразу зрозумів і прошепотів:

- Анно, не підходь.

 Але вона вже зробила крок. Чоловік повільно усміхнувся і тоді вони побачили головне. Його зіниці не відбивали світло. Вони самі світилися. Дружок наверху голосно загарчав та забігав взад-вперед. Фігура зробила ще один крок назустріч.

- Анно, - голос був тихий, такий знайомий, надто знайомий.

Анна вже майже рушила вперед. Але рука Ітана різко схопила її за зап’ястя.

- Стій!

Вона здивовано озирнулась.

- Це мій батько.

- Ні, - тихо сказав він.- Це що завгодно, але не твій батько! 

  Ітан дивився прямо на постать, не кліпаючи і майже не дихаючи.

- Твій батько дивився б на тебе, якби був людиною, - Ітан нахилив голову ледь убік. - А цей дивиться на мене.

 Анна повільно перевела погляд на постать  і зробила крок назад до Ітана. Фігура не рухалась, але очі не зводилися з Ітана. І тоді Анна зрозуміла, що він правий. Той, хто стояв перед ними, не радів, не дивувався, а лише спостерігав. Неначе досліджував, запам’ятовував.

   Дружок наверху уже голосно загарчав. Постать завмерла. Потім усміхнулась, не як людина, а якось холодно, механічно і зробила крок до них. Ітан повільно підняв бластер.

- Не підходь!

  Постать нахилила голову, наче не зрозуміла слова, але зрозуміла тон. Вона зупинилась."

І трошки візуалізації:))

Оскільки поняття не маю, як його назвати, то  пропоную вам читачам і авторам придумати назву істоті :)) Найкращу назву, обов'язково використаю:)) Чекаю на пропозиції і коментарі !!!