Тихого вечора!

Роман Катерини та Андрія — оновлено!

✨✨✨

Ловлю посмішку мера і нарешті йду до своєї Олі. Тільки встигла стати поруч, як моя помічниця, взявши мене під руку, веде до вікна. Переконавшись, що нас ніхто не чує, вона питає:

— Що хотів мер?

— Питав, чи згодна ти вийти заміж за його однокласника? — не можу втримати посмішку.

— Катю! — невдоволено шипить крізь зуби моя помічниця.

— Що, Катю, ти ж папіка хотіла... То однокласник мера чим тобі не папік? — глузую.

— Якщо ти не скажеш, що хотів мер, я ображуся, — грозиться Оля.

Зітхнувши, переповідаю їй прохання мера, а вона одразу питає:

— А Троян що хотів?

— З мером поговорити, — чесно відповідаю.

— Про що?

— Олю! — гримаю я. — Мені він не відчитувався.

— Шкода.

Книга тут...

Прижмного читання!