Новинка в жанрі дарк "Помічниця"!

Запрошую до нової історії від Влади Холод "ПОМІЧНИЦЯ"! 

Моя мама серйозно хвора, а мене звільнили. Я дуже довго шукала нову роботу, чомусь мені всі відмовляли. Останній раз мені відмовили за годину до співбесіди.
Майже одразу після цієї відмови мені подзвонили з центру зайнятості...
***
— Мішель, у нас є для вас чудова новина! На ваше резюме поступила пропозиція від роботодавця. Але є нюанс… Йому потрібна не журналістка, а помічниця по дому, але він дуже хоче, щоб вона була з хорошою освітою, не "невігласка", якщо дослівно. Зарплатню пропонує в чотири рази більшу, ніж ви позначили в своєму резюме. Але це робота з проживанням… Вас цікавлять деталі?
***
Чому цей чоловік так зацікавився саме в мені, хоч його вакансія — не мій профіль? Може, це неспроста?

УРИВОК ДЛЯ ВАС:

Я їхала на зустріч з деяким хвилюванням і дещо скептично налаштована. Ну дійсно, яка з мене помічниця? Особливо, якщо мені скажуть там прибирати… Та я навіть у нас в маленькій квартирі не надто добре підтримую порядок. 

Може, мама мала рацію, і треба було одразу відмовитись? Але грошова пропозиція була аж надто заманлива.

Маршрутка підвезла мене до кінцевої зупинки,  з якої треба було йти ще десять хвилин, якщо вірити навігатору. 

Це був дуже елітний район Києва, тут жили найбагатші українці. Тому і зупинок прямо біля будинків не передбачалось. Тут всі їздили на машинах. 

Я пішла шляхом, який порекомендував навігатор, і дійсно вже за десять хвилин була біля високого паркану, за яким виднівся великий красивий, але трохи похмурий сучасний маєток. Там було дуже багато вікон і дах був плаский, прямо як в тих голівудських фільмах.

Я підійшла до хвіртки і подзвонила в дзвінок. Здається, на ньому увімкнулась камера, бо загорілась якась зелена лампочка. 

— Добрий день, — сказала я. — Я за оголошенням, на співбесіду…

— Добрий день, пан Радислав вже чекає на вас, проходьте, — сказав чоловічий голос і двері автоматично відчинились.

Тихий скрип металу здався мені дещо зловіщим, а ще, коли я заходила, зі старого дерева, яке було на території маєтку, раптом злетіла ціла зграя воронів. Це сталось так несподівано і різко, що я аж подих затримала. 

Але птахи — це лише птахи, подумала я і рушила стежкою до парадного входу.

Коли вже дійшла до дверей і легенько смикнула їх, вони одразу відчинились. Але в передпокої мене ніхто не зустрічав. Всередині будинку було дуже багато світла, і тепер будинок не здавався мені таким зловісним, навпаки, виглядав доволі теплим і затишним.

Раптом я почула кроки і з кімнати до мене вийшов чоловік. Він був високим, широкоплечим, з темним волоссям і невеликою борідкою, і здався б мені цілком привабливим, якби я раптом не помітила, що в нього на руках чорні латексні рукавички, а на рукавичках… на них була кров. 

Мої брови самі собою поповзли догори…


Цікаво, що буде далі? Запрошую до новинки "ПОМІЧНИЦЯ"! 

3 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Вже читаю. Дуже цікава історія. Чекаю на продовження

avatar
MargFed
02.03.2026, 22:17:18

Вітаю з новинкою!

avatar
Лана Рей
02.03.2026, 22:16:19

❤️❤️❤️❤️

Інші блоги
Буктрейлер та інше до Порталу у Жагу
Для «Порталу у Жагу» майже все готово, тож ділюся з вами. Залишилося всього кілька днів на вичитку і редагування. Тож запрошую поки до першої книги циклу про потраплянку до світу (не)книжкових чоловіків «Портал
А які ваші вподобання у квітах?
А які ваші вподобання у квітах? Бо деколи навіть найрозкішніший букет не замінить тих улюблених квітів, які існують суто для душі. Так і в нашій історії: Лео задаровує Ліві трояндами, а від вигляду білих еустом вона
Знижка на "Водійку": 21 листопада!
Любі, сьогодні розкішна знижка на розкішну книжку! Ну дуууууже її люблю) Хапайте, поки не згоріла, і читайте запальну емоційну історію про молоду маму двох синочків, яка в пошуках роботи опинилася на подвірʼї чоловіка,
Cьогодні знижки! На першу та останню книги циклу
“РОЗОВСЬКІ ТА ІНШІ. КОХАННЯ ДО БОЛЮ” Перша книга: Я ТОБІ ВИНЕН Анотація: "Я не сказала "ні" коли він мені запропонував. Так що формально звинувачувати в тому, що сталося, крім мене нема кого. І те, що
Фінал!)
І ось фінал книги Щоденник служниці ! Дуже дякую за підтримку :) ваші коментарі і рекомендації надихають мене працювати над новими книгами! А вже завтра стартує новинка, і це також буде історичний роман. В планах
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше