​Вітаю,  любі букнетівці!❤️

Вже за мить у ваших книжечках:

Поки їдемо в машині, не бачу нічого перед собою. Всередині млосно й тісно. У ногах досі знемога гуляє... Навіть думки про їжу не рятують — перед очима лише його біцепси й трицепси!

Я їду з поглядом у підголівник. Без думок, тільки з чуттями. Зо-овсім не слідкую за дорогою. А коли Цербер оголошує "приїхали"... кліпаю очима. Бо ми на парковці під готелем.

Чорт.

​— Мішо, сьогодні ти вільний. Вранці чекаю тебе, як зазвичай, о сьомій, — звучить вустами мого боса.

​Повільно повертаю голову до цього... Геракла. Бачу, як його брова міряє чоло. Вже готова вистрілити колючою фразою, навіть набираю повітря в легені, але... не можу. Перед очима те, чого давно не мала. А ще ці відчуття, що заважають вільно рухатися.

​— То... мені можна автівку чи я на таксі? — Запитує Михайло, і я розумію, що надто довго сиджу в салоні, свердлючи поглядом свого роботодавця. Який, своєю чергою, сперся ліктем на підлокітник і розглядає мене.

​Чо-орт, це ж... Михайло свідок усього цього. 

Закочую під лоба очі.

Мурат виходить першим. Обходить авто і відчиняє мені дверцята. Спантеличена, я мовчки дивлюся на його простягнуту руку.

-Аліно, ти ж не будеш заперечувати те, що вже сталося? 

"Сталося"!??

"Штучка. ХОЧУ МІЛЬЙОНЕРА!"❣️

Запрошую вас до Телеграм канал де ще більше знайдете для себе цікавинок про кохання ❤️

Гарного дня та тихої нічки!❤️

Ваша Тая)