Я зазвичай ставлю ціль на день десь плюс мінус пʼятсот слів, в деякі дні це здається багато в деякі мало. В більшість днів я відкриваю свій рукопис і просто починаю писати те що приходить в голову, іноді потім повертаюся і виправляю якщо приходять кращі ідеї. Часто чтуплююся в стіну бо в голові не вкладається жодна думка як далі події будуть розватися в цій чи іншій сцені але це дивно бо в деякі дні думки просто ллються з під рук і ти не встигаєш їх всіх заисати. Буває так що обидва стани відбуваються в один день. Найбільше я дивуюся з себе коли сідаю писати і очікую що напевно сьогодні не напишу більше ніж двісті слів, а вкінці виходить майже тисяча.

Що про це думаєте?