Вітаю, друзі!

По трьох тижнях німої паузи я повернулася до вас з оновленням омегаверс-роману
«Начинка вишнево-пʼянка».
Маю намір віддавати по розділу раз на кілька днів. 

Почнімо з Розділ ХХХІ. На землі панував хаос
 

Сварка, з вʼязкої гущі якої не вбачалося порятунку, раптом розсіялася, як легкий ранковий туманець.

— Той самий? — все ще притримуючи пошкодженого носа, Джебом підійшов ближче до свого товариша. — Той самий, про якого ти обирав увесь цей час мовчати? Джексоне, благаю, тільки не кажи мені, що ти був настільки дурним, аби закохатися в Чон Техьона — в омегу одного з найвпливовіших чоловіків Азії!

Джексон Ван присоромлено зітхнув і відвів погляд у бік. Що б він зараз не сказав, його слова звучатимуть однаково жалюгідно.

— Я закохувався у Кім Техьона, а Чоном він обрав стати значно пізніше.

Джексон Ван
(Нарешті цей чоловік повертається в роман, аби цілковито змінити хід його історії ❤️–❤️)