Прода + подарунок

Вітаю! Сьогодні вже вийшла прода. а для уважних буде подарунок.

 

— Сподіваюся, тепер ти відчепишся від мене, коли отримав те, що хотів? — сердито прошипіла я сама на себе, бо в мої плани точно не входив с*** з ним прямо тут, у темному задньому дворі ресторану.

Він стояв, все ще важко дихаючи. Повільно підтягнув штани, застібнув ґудзик, поправив волосся — але очі не відривав від мене. Погляд темний, голодний, ніби він і не кінчав щойно.

— Ні, не відчеплюся, — тихо, але твердо сказав він. — Бо я тебе всю хочу, Єво.

Він ступив крок ближче, поправляючи ремінь, але не відводячи погляду.

— І ще я не потерплю різних там Калінських біля тебе! І доречі… У вас уже був с***?

Я завмерла. Відчуття, ніби холодна вода окропила — після всього тепла, після всього, що щойно сталося.

— Якось ми дуже швидко перейшли до мого особистого життя, — фиркнула я, намагаючись звучати впевнено, хоч голос тремтів. — Захаре, тобі відомо, що таке серйозні стосунки? Це коли ч***н свій пхаєш лише в одну дівчину! — пояснила я йому, як малій дитині, хоч у грудях щось боляче стиснулося. — І я справді думаю, що ти до цього ще не готовий!

Я розвернулася, щоб піти, але він знову ловить мене за руку — міцно, але не боляче, затримує.

— Не роби з мене дурня, Єво! У мене вже були стосунки…

— Справді? — скептично підняла я брову, обернувшись до нього. — І що ж сталося?

Він зітхнув, відвів погляд на мить — ніби згадував щось болісне.

— Ну… вона не змогла ділити мене з роботою…

  Прода вже на сайті

Чекаю з нетерпінням ваших вражень в коментарях❤️

Голий сусід увірвався до моєї квартири — високий, накачаний, з хтивою усмішкою і рукою, яка ледь прикриває те, від чого я не можу відвести погляд.
Він дивився на мене так, ніби вже знав, як я стогнатиму його ім’я. Але тут у двері подзвонив мій бойфренд. Довелось сусіда ховати в шафі як коханця. Класика жанру? Так.


ПОСИЛАННЯ

Хто дочитав до кінця, той отримає промо на мою книгу "Заміни мене" - 1MgRsdbG

8 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Оксана Морус
28.02.2026, 18:11:45

Хтось мовчить що активував.༎ຶ⁠‿⁠༎ຶ༎ຶ⁠‿⁠༎ຶ༎ຶ⁠‿⁠༎ຶ

Ірина Муза
28.02.2026, 18:56:22

Оксана Морус, Так, хтось вже активував

avatar
Оксана Яремій
28.02.2026, 17:56:03

Книги супер♥️
І подарунок прочитаний вже, комусь пощастить, бо вона класна♥️♥️♥️

Ірина Муза
28.02.2026, 18:56:11

Оксана Яремій, Дуже дякую ❤️

avatar
Олена Гушпит
28.02.2026, 17:51:37

Обидві історії класні!!! ❤️❤️❤️

Ірина Муза
28.02.2026, 18:55:54

Олена Гушпит, Дуже приємно, дякую ❤️

В мене теж вже ця книга є

Ірина Муза
28.02.2026, 18:55:42

Наталья Храпакова, Дуже приємно таке чути ❤️

avatar
Светлана
28.02.2026, 17:35:01

В кої віки промик здається не використаний, книга супер та вона в мене є

Ірина Муза
28.02.2026, 17:37:12

Светлана, Приємно чути:-❤️

avatar
Оксана Морус
28.02.2026, 17:31:42

Клас...❤️❤️❤️
Тільки видно дочитали ті в кого є книга.(⁠•⁠‿⁠•⁠)(⁠•⁠‿⁠•⁠)(⁠•⁠‿⁠•⁠)

Ірина Муза
28.02.2026, 17:36:46

Оксана Морус, Скоріше за все)))

avatar
Даніка Рейвен
28.02.2026, 17:24:07

Ех,вже книга є♥️
Шикарна!

Ірина Муза
28.02.2026, 17:36:31

Даніка Рейвен, Дуже дякую ❤️

avatar
Наталія Діжурко
28.02.2026, 17:23:48

Обидві історії дуууже цікаві і гарячі!❤️❤️❤️❤️❤️

Ірина Муза
28.02.2026, 17:36:19

Наталія Діжурко, Дякую ❤️

Інші блоги
Знижка на Будь хорошою дівчинкою
Гучне цокання каблуків дзвінко розноситься по пустому коридорі. Я йду швидко, час від часу оглядаюсь назад, чи нікого немає. Свідки мені не потрібні. Перед очима миготять двері аудиторій, з невеликими металевими табличками,
Дорослий, привабливий і статусний. Небезпечний!
— Ну, давай ще раз. Що там за такий небезпечний генеральний директор? — перервала мої думки подруга. Я зітхнула й переказала все те саме, що й по телефону. Як Віктор виглядав. Як дивився. Як розмовляв. Як спокійно
Дякую за топ 4)
Привіт вам) Прода на книгу “Обійми за регламентом” на сайті. Сьогодні книга в топ 4 з гумору. Дякую вам, приємно) — Я ж просив вас не заходити, — мій голос прозвучав набагато жорсткіше і холодніше, ніж варто
Дуже вдячна♥️✨
Любі мої! ❤️ Хочу сказати ще раз величезне дякую кожному, хто читає книгу «Дихати(не)тобою». Коли я писала цю історію, навіть не уявляла, що вона настільки відгукнеться у ваших серцях. Для мене безцінно знати, що ви
Корабель за межею бажання
Людство довго мріяло залишити Землю. Ми дивилися на зорі, будували телескопи, запускали апарати, складали карти далеких систем і переконували себе, що одного дня обов’язково знайдемо новий світ. Світ без старих кордонів. Без
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше